1 травня 50 років тому. Огляд «Вінницької правди»
Як вінничани святкували «Мир. Труд. Травень»: у дзеркалі радянської преси
Гортаючи шпальти «Вінницької правди» за 30 квітня - 2 травня 1976 року, ми переносимося рівно на 50 років назад, у самісіньке серце радянської епохи. Газета, що виходила величезним на той час накладом у 212 тисяч примірників, слугувала головним інструментом ідеологічного впливу на подолян, щодня транслюючи маніпулятивні наративи про «трудові звершення» та переваги соціалістичного ладу. Через пафосні передовиці та лозунги про рішення чергового з’їзду КПРС читачів наполегливо годували ілюзією світлого майбутнього, намагаючись переконати у непохитності системи, до розпаду якої на той момент залишалося лише півтора десятиліття.
Водночас за цим щільним пропагандистським фасадом проглядає зовсім інший вимір - звичайне життя людей, які були змушені існувати в умовах радянського режиму. Попри обов’язковість партійних ритуалів та ідеологічний тиск, мешканці Вінниччини працювали, займалися творчістю, ходили в кіно та реагували на примхи погоди.
Кремль. Хрещатик. Демонстрація. 14 років до розпаду Союзу
30 квітня, 1 та 2 травня всі шпальти газет розповідають про досягнення трудового народу. Передовиця. Пафос, метафори, епітети і радянська патетика змушує читачів вірити у світле майбутнє: «Це найвесняніше з усіх свят, народилося в полум’ї боротьби трудящого люду, розквітало на перших маївках, з року в рік набирало сили у маніфестаціях солідарності - цих живих свідках революційної естафети поколінь. Травень і нині іде до нас як свято єдності, честі і доброї волі всіх, хто живе в ім’я свободи, миру і щастя трудящої людини». І капслоком лозунг: «ТРУДЯЩІ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ! БОРІТЬСЯ ЗА ВТІЛЕННЯ В ЖИТТЯ ІСТОРИЧНИХ РІШЕНЬ XXV З’ЇЗДУ КПРС - ВЕЛИЧНОЇ ПРОГРАМИ ДЕСЯТОЇ П’ЯТИРІЧКИ!” До розпаду радянського союзу залишалося 15 років...
2 травня журналісти розповідають про те, як в Україні пройшло святкування 1 травня: “Москва. Красна площа. Першотравнева демонстрація трудящих”, “Київ. Хрещатик. Святкова демонстрація в столиці України”: “У святковому вбранні Хрещатик – традиційне місце масових демонстрацій киян. На фасадах будинків – портрети К.Маркса, Ф.Енгельса В.І.Леніна - керівників Комуністичної партії і радянського уряду, барвисті панно, що розповідають про славні звершення радянського народу” . Пафосність репортерських висновків вражає: “Провідній революційній силі сучасності – світовій системі соціалізму присвячене панно, обрамлене державними прапорами країн – членів Ради Економічної Взаємодопомоги”.
Демонстрація 1976 року у столиці зібрала молодь: “Разом з радянськими ровесниками в святковій колоні - іноземні студенти, які навчаються у вузах Києва. Тільки на Україні нині здобувають вищу освіту 12 тисяч посланців 110 країн світу.”
А от якого б змісту набула сьогодні така цитата репортера: “У день Першого травня особливо яскраво проявляється почуття солідарності радянських людей з борцями за національну незалежність, демократію і соціальний прогрес в усьому світі.” Через 50 років боротьба за незалежність і демократію буде вже життєво важливою для України, яка у 2014 року зазнала нападу від росії.
Вінницькі демонстрація. Вулиці залиті кров’ю та ілюмінація від енергетиків
Репортаж з Вінниці на газетних шпальтах - третій. Займає значно менше місця, ніж передовиці з Москви та Києва. І як це відбувалося ми бачимо очима відомої вінницької журналістки, письменниці (яка, до речі, написала книгу “Вервольф. Рокова таємниця Гітлера?”) Луїзи Білозерової: “Наші сьогоднішні святкові кумачі одного кольору з тим прапором, що пломенів над першими вінницькими барикадами. То було ось на цьому місці. Пам’ять знає: під вінницьким асфальтом, яким попливуть радісні колони маніфестацій, лежить бруківка, котру розбирали руки повставнців, коли не вистачало зброї. Коли Джон Рід писав про вінницькі вулиці залиті кров’ю, він мав на увазі перш за все ось це місце, де стоїмо і слухаємо зараз дзвінку хвилину першотравневого ранку.”
І ще авторка у репортажі цитує першотравневу газету 1932 року про Вінницю: “Ідуть головною вулицею енергетики. Вони звикли до мільйонних рахунків та рекордів. У вулиці Леніна - чудова пам’ять. 1 травня 1932 року - одного з років першої п’ятирічки… У репортажі з святкової демонстрації залишилися такі рядки: “Першотравневі дні колектив вінницької електровні відзначив виконанням промфінплану на 110 процентів.”. Травень десятої п’ятирічки прикрашає місто ілюмінацією, на яку, напевно, не вистачило б потужності всієї першої електростанції.”
Втім, демонтрації демонстраціями, але все закінчувалося банально і по-людські. В Могилів-Подільську матеріал про святкування має оптимістичне закінчення: “Після демонстрації відбулися народні гуляння. Гостями могилівчан були друзі по соціалістичному змаганню з-за Дністра”. :)
Смерть Гречка. Міністр оборони Устінов. Брежнєв на ЗІЛі
Хоча напередодні у СРСР був оголошений дводенний траур. Помер маршал радянського союзу Андрей Антонович Гречко. Про прощання з ним виділялися перші шпальти газет за 30 квітня. А 1 травня виходить Указ про призначення Д.Ф. Устинова Міністром оборони СРСР та присвоєння йому військового звання генерала армії.
Другою темою ТОП вже на передовиці 1 травня – “Зустріч товариша Л.І. Брежнєва з робітниками автозаводу ЗІЛ”, де “напередодні свята з головного конвеєра зійшов 70-тисячний з початку цього року автомобіль. Таку кількість машин вперше випущено за такий короткий строк. Вісімсот надпланових грузовиків – ось трудовий подарунок Першотравню!” І традиційно левову частину газетного простору займає “Промова товариша Л.І. Брежнєва”, яка розпочинається на першій та закінчується на другій шпальті.
Господарства Вінниччини – з рекордами до Першотравня
А тим часом на сторінках вінницької газети трудові колективи і їхні керівники звітують своїми досягненнями до 1 травня. Директор Бершадського комбінату хлібопродуктів О. Пінковська розповідає про досягнення підприємства, секретар парторганізації колгоспу імені 40-річчя Жовтня с. Чечелівка Гайсинського району А.Савчук - про свої, старший майстер дільниці машинної вишивки виробничо-художнього об’єднання “Вінничанка” Г. Шкраблюк підсумовує: “Радісно зустрів свято весни наш колектив. І, рапортуючи рідній Батьківщині про свої здобутки, ми твердо переконані, що будуть нові успіхи, ще вагоміші результати”. Ділиться здобутками підприємства і Д. Мельник, голова комітету профспілки Вінницького олійно-жирового комбінату. (На жаль, фемінітивів на той час не було у пресі, тому у більшості публікацій неможливо визначити, йдеться про чоловіка чи жінку).
Тим часом і аграрії закінчують посівну: “Ось і кукурудзоводи фінішують на посівних гонах. У начальника мехзагону колгоспу імені Петровського Тростянецького району Героя Соціалістичної Праці М.Д. Сухини піднесений настрій – по-ударному працюють всі в його колективі”.
Про «значно ширший зміст» весни розмірковує О.Чорна, заготівельниця радіолампового заводу, депутат Верховної Ради УРСР, делегат XXV з’їзду КПРС, яку відрядили на форум комуністів до Москви напередодні 1 Травня: «У Кремлівському палаці разом з нами зібралися гості з більш ніж ста країн. Вони представляли мільйони трудівників, для яких наша держава є взірцем великого оновлення землі і людських доль…. Я сиділа в залі разом із своїми земляками – робітником з Гнівані Аполлінарієм Івановичем Бушинським, ланковою з Крижополя Ольгою Федорівною Десяк, професором з Вінниці Ніною Василівною Братусь, з іншими делегатами і думала: ось на яку недосяжну висоту підняла просту радянську людину наша влада…»
Міжнародна панорама: протистояння СРСР та НАТО
Міжнародний огляд для регіональних медіа приходив з гори – ТАРС: «Підтвердилося, що західний світ аж ніяк не монолітний, як його хотіли б зобразити. Політичні наслідки економічної кризи – ось що насамперед викликає тепер головний біль у стратегів імперіалізму. Поштовхи економічний «землетрусів» розхитують устої політичних режимів у багатьох країнах».
Оглядач Вл. Кузнецов з ТАРСу майже залякує аудиторію, розповідаючи про тотальну корупцію на Заході, про найскоріший занепад НАТО і перемогу соціалізму: «Виявилося, що цей «вільний світ» «терпить демократію і свободу, лише контролюючи їх». (французький буржуазний щомісячник «Монд дипломатік»). 158 мільйонів жителів Сполучених Штатів Америки значаться у картотеках ФБР. Майже півмільйона громадян ФРГ пройшли перевірку на «благонадійність». Деякі ж організації, як американське ЦРУ, взагалі вирішили взяти під свій контроль усе, що відбувається у капіталістичному світі, займаються справжнім міжнародним розбоєм. І після цього у деяких панів ще вистачає безсоромності давати іншим уроки демократії». До падіння Берлінської стіни залишалося 13 років.
І про культуру, мистецтво, погоду, спорт та розваги
А вінницькі районні центри та села живуть своїм життям. У селі Михайлівка Гайсинського району відкрита алея юного партизана Стьопи Чорнобая. У Тульчині проходить тиждень театрального мистецтва.
У ці дні на станції юних техніків змагання на кордодромі. 90 юних винахідників випробують потужність своїх автомобілів. Найбільша швидкість - 97 км на годину у автомобіля з повітряним гвинтом Віктора Іванова. А чемпіоном в класі гоночних моделей на 1,5 кубометра втретє став Андрій Осадчук.
У школі №26 створено духовий оркестр. Інструменти та допомогу надало ТТУ.
Весна 1976 року, як і зараз, видалася холодною: «У цьому році травень передбачається холоднішим звичайного. Його середньомісячна температура сягатиме 11-13 градусів тепла». У 2026 році – все повторюється.
У Вінниці працює 6 кінотеатрів, які на першотравневі свята пропонують глядачеві художні фільми «Нові пригоди невловимих», «Одинадцять надій», «Джек в країні чудес», «Чарівний халат» і двосерійний індійський бестселер «Зіта та Гіта».
В драматичному театрі вистави: вдень – «Майська ніч», ввечері – «Рідний дім».
Наталя Болховська, Єгор Глоба