3 вересня

COVID-19: ЧОМУ НЕДОСТУПНІ ІНСТРУМЕНТИ "ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ” ДЛЯ ГРОМАД?


*** Жмеринський район – в аутсайдерах


Пандемія змінила життя кожного з нас і змусила переформуватися. Дистанційне навчання, онлайн уроки та наради увійшли у повсякденне життя на вже зрозумілих і доступних платформах ZOOM, Google-Meet та інших. «Цифрова держава» – такий курс сповідує нинішнє керівництво, яке прагне вивести Україну у світові лідери діджиталізації.


Але щось пішло не так на низах. Приймаючи «електронні правила» гри державні мужі не надто прагнуть ділитися інструментами «електронної демократії» на місцях. Якщо область та обласний центр Вінниця вправно впроваджують на своїх платформах електронні інструменти демократії, то в районах, а тим більш у нових територіальних громадах, про це мало згадують.


Цікаве дослідження в рамках проєкту «Використання інструментів взаємодії громадськості з органами влади у Вінницькій області в умовах пандемії Covid-19» здійснює громадська організація СФЕРО. За результатами дослідження, наприклад, новоутворений Жмеринський район, до якого увійшло 8 ТГ (територіальних громад), є аутсайдером із застосуванням таких інструментів. У відкритих джерелах інформація про взаємодію з громадськістю посадових осіб та комітетів Жмеринської РДА за 2019-2021 роки відсутня.


За словами голови організації Олександра Сологуба, останній звіт про роботу із зверненнями громадян датовано квітнем 2021 року. Річний аналітичний звіт за 2020 рік опубліковано на сайті РДА. Відповідно до нього, кількість звернень громадян за 2020 рік скоротилась порівняно із 2019 роком майже на 75% (464 звернення у 2020 році проти 767 у 2019 році - менше на 303 звернення).

Сологуб


– Посилання на нормативну базу веде на сайт Вінницької ОДА, – зазначає керівник проекту Іван Полюхович. – Останній звіт щодо проведення електронних консультацій датований 2017 роком, публічні громадські обговорення – 2019-м. Орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю – 2017 роком, аналітична довідка – звіт про організацію роботи зі зверненнями громадян – за 9 місяців 2017 року. Якість зазначених документів досить сумнівна, існують звичайні не співпадіння в кількості.
Як це впливає на якість життя громади? Фактично це означає, що більшість інструментів, як от «громадські слухання», «електронні звернення», «місцеві ініціативи», «збори громадян», «електронні петиції» тощо – фактично не діють. Можна назвати кілька причин такої тривожної статистики. Перша – місцеві органи влади під час карантину влаштовує така ситуація, коли громада «паралізована» і через локдаун не прагне брати участь у житті населених пунктів. У такий спосіб відкриваються можливості для непрозорих рішень. Друга причина, і вона не менш вагома – необізнаність населення у своїх правах та методах використання існуючих інструментів.


У Вінницькій ТГ, яка вважається більш просунутою, до прикладу, влада сама популяризує та роз’яснює мешканцям, як співпрацювати із нею.


– Коли ми зрозуміли, що через пандемію можливості вінничан впливати на рішення влади стали обмеженими, то владою міста було прийнято рішення максимально використовувати всі наявні інструменти електронного самоврядування, – зазначає заступник директора Департаменту правової політики та якості, начальник відділу адміністрування системи якості Вінницької міської ради Владислав Телень. – Наприклад, у 2020 році голосування за бюджет громадських ініціатив проводиться виключно онлайн. Нові виклики потребують нових рішень. Тому зараз спеціалісти вивчають можливість внесення змін до нормативних документів територіальної громади, які нададуть можливість проводити в режимі онлайн громадські слухання та збори громадян за місцем проживання. Крім того, очікуємо остаточного затвердження Верховною Радою України Закону про публічні консультації. Переконаний, Вінниця буде готова до невідкладного впровадження всіх онлайн інструментів комунікації із городянами.

Телень1


Експерти проєкту, а також інші впливові лідери громадських організацій сьогодні вкрай стурбовані ситуацією, яка склалася в територіальних громадах та новоутворених районах. Тому вважають, що просвітницький влив як у керівництві громад, так і серед населення має бути підсилений. Люди мають знати свої права, а влада – змінювати правила гри відповідно до нових викликів в інтересах громадян.


Жмеринський район і ТГ, які на жаль, є аутсайдерами з використання «інструментів», мають переймати досвід не лише області і центру, але й сусідніх районів, серед яких Хмільницькій – в лідерах.

Матеріал підготовлено в рамках реалізації ГО «СФЕРО» проєкту «Використання інструментів взаємодії громадськості з органами влади у Вінницькій області в умовах пандемії Covid-19» за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу.