17 листопада

«КОЛЕСА НАШОГО ЛІТАКА У ПОВІТРІ ПРОВЕЛИ БІЛЬШЕ ЧАСУ, НІЖ НА ЗЕМЛІ»

Володар «Медичного Оскару» Вадим Бабій: знання, здобуті у співпраці з НАТО - у розвиток української військової медицини

Днями на одному з військових аеродромів України завершилась процедура самооцінки літака Ан-26 Vita за стандартами НАТО.

Окрім техніки, її проходять лікарі та медсестри клініки анестезіології, реанімації, інтенсивної терапії та детоксикації Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, що дислокується у Вінниці.

Вони у складі медичної бригади надають допомогу під час аероевакуації хворих і поранених. Оцінювання військово-тактичних спроможностей проводила національна группа перевірки під наглядом експертіві з НАТО, медична складова оцінювалась виключно оцінювачами НАТО.

Медичні фахівці складали заліки за дисциплінами загальновійськової підготовки: вогневої, протимінної, пожежної та захисту від зброї массового ураження.

Представники НАТО повідомлять результати заліків на початку наступного року, після того як проведуть ретельний аналіз.

Серед вінницьких лікарів, які здавали іспити, був і старший ординатор відділення невідкладної медичної допомоги Військово-медичного клінічного центру підполковник медичної служби Вадим Бабій. Той самий Вадим Бабій, який минулого року отримав найвищу медичну відзнаку – «Орден святого Пантелеймона» у номінації «За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров’я». До речі, цю відзнаку називають ще «Медичним Оскаром» – настільки вона вагома, адже отримують її за результатами роботи не одного року.

Він також є співавтором унікального та єдиного в країні Положення про аеромедичну евакуацію в Збройних Силах України. Положення вступило в дію в червні 2021 року і повністю базується на стандартах НАТО з аеромедичної евакуації: терміни, класифікація пацієнтів, звіти – все адаптовано під наші умови, під наші госпіталі.

Бабій апарат

Вадим Бабій – співрозробник модуля аеромедичної евакуації для пацієнтів у критичних станах. Це пристрій для надання медичної допомоги, який ставиться у будь-який літак. Такий модуль потрібен в тих випадках, коли необхідно доставити поранених з зони бойових дій у тиловий госпіталь. Він може застосовуватись на літаках, гелікоптерах і дає можливість створити готове робоче місце у будь-якому повітряному транспорті – вантажному, транспортному, медичному.

Вадим Юрієвич з 2009 року активно запроваджує стандарти НАТО у вітчизняній військовій медицині. Він переконаний: міжнародні світові знання і військовий досвід, набутий в Україні на війні, можуть зробити вітчизняних медиків на голову вищими за колег з інших країн світу.

Але це знання сьогодення. У 2009-му ніхто й уявити не  міг масштабні бойові дії в Україні. Відповідно, хтось скептично ставився до першого українця-студента школи аерокосмічної медицини Повітряних сил Сполучених Штатів Америки. Та Бабій успішно закінчив два офіцерські навчальні курси з аеромедичної евакуації у структурі НАТО, і досвід підполковника є унікальним для застосування у ООС.

– Нині ми створюємо свою методику застосування військової медицини  в умовах бойових дій на Сході України, – міркує Вадим Бабій.  – Є унікальна можливість взяти стандарти НАТО і використати у нас. Їхні процедури чітко регламентують кожну дію лікаря. Річний бюджет США на медицину більший, ніж бюджет України за 20 років. Там проводять якісні дослідження, велику наукову роботу, прослідковують результати лікування. На сьогодні провідні протоколи щодо серцево-легеневої реанімації (ACLS), лікування травми (ATLS), які ми прагнемо застосовувати, розроблені авторитетними організаціями США та займають своє місце у відповідних стандартах НАТО. Ми маєм довіряти їм і їхній статистиці. Адже на сьогодні, на жаль, в країні немає ресурсу на такі дослідження. Тому маємо брати готові протоколи і рятувати людей, як це роблять  у передових країнах світу.

Медичний оскар

Справді, їх перевірено часом і багатьма місіями та війнами – тоді як до 2014-го року в Україні не було значного об’єму транспортувань, великої кількості поранених. Наша країна не має можливості провадити власні дослідження, а застосування стандартів НАТО не вимагає значних матеріальних витрат.

– Тому треба взяти готові речі і адаптувати, – продовжує лікар. – Є готовий протокол: які процедури завантаження пацієнта на літак, як транспортувати, який алгоритм надання медичної допомоги у повітрі.

Підполковник порівнює стандарти НАТО з інструкцією до будь-якого приладу з усіма чітко виписаними процедурами, які потрібно виконувати.

– У цій сфері власних надбань в України немає. Остання війна, де брали участь наші військові – Афганістан. Але ми не мали доступу до практичної військової освіти. Тому станом на 2009 рік, відколи я ретельно у цій темі – у нас  не було того об’єму  транспортувань, не було поранених. Зрештою – не було необхідності застосовувати ті знання.

– До чого вас готували тоді,  в середині 2000-х, коли й натяку на військову агресію не було?

– Будь-який військовий готується до війни. Однак військова медицина має більш гуманітарну місію, тому  американці готові надавати саме гуманітарну допомогу у вигляді медичних курсів, навчань. Наприклад, в рамках програми IMED, виділяють кошти з бюджету США на навчання іноземних студентів у американських  навчальних закладах. Мені пощастило півроку вчитися у школі аерокосмічної медицини, яких у світі існує всього дві. Це був курс для американських військових, в який мене включили і я навчався як звичайний американський лікар.

Вадим Бабій досі вражений філософією викладання. Каже – у нього повністю змінилося розуміння медичної освіти. А відтак – побачив наскільки глибинних змін потребує вона в Україні.

Бабій2

– Медична освіта в Америці дуже дорога, – продовжує лікар. – Рік навчання студента-медика обходиться до 80 тисяч доларів. І ця сума обґрунтована, адже  сюди входить медичне обладнання, засоби, манекени, аналізи, розчини, ліки – все як в реальному житті. Зокрема, манекени інтерактивні. Запитуєш: «Який відчуваєте біль за шкалою від 1 до 10?», а він відповідає: «6».  Підключаєш манекен до апаратури і він реагує як справжня людина: показники тиску, пульсу, частота дихання. Вага манекена як у людини – 75 кг,  закладаєш його на ноші, правильно фіксуєш, а він стогне, і ти маєш ухвалити правильне рішення.

Насамперед, на думку Вадима Юрійовича, нам підійшла би система оцінювання студентів. Той, хто викладає – ніколи не оцінює. Це робить зовнішній незалежний  орган, який дає оцінку не тільки студенту,  а й вчителю. Це стимулює викладачів, налаштовує на командну роботу зі студентом, разом з яким йдуть до результату.

– Яка зараз ваша співпраця з партнерами з Північно-Атлантичного альянсу?

– З 2007 року наш підрозділ аеромедичної евакуації брав участь у програмі «Партнерство заради миру», і усі по черзі проходили навчання у країнах, які наразі не є членами НАТО, але мають взаємодію з альянсом  – ми навчалися у Грузії, Молдові, Сербії, Чорногорії.

Ми отримуємо  вкрай необхідне дороговартістне медичне обладнання для аеромедичної евакуації. Наш підрозділ аеромедичної евакуації – 15 вінницьких  лікарів та 21 медсестра. Ми єдині в Україні транспортуємо пацієнтів на літаку із зони АТО. Порівняйте, американці на своїх літаках до 2014 року транспортували близько 50 тисяч хворих з операції «Свобода Іраку» (2003-2011) та «Непохитна свобода» в Афганістані (2001-2014). Ми на своєму одному(!) літаку вивезли з зони АТОООС з 2014-го вже більше 6000 пацієнтів. До війни таких транспортувань було порядка 10 на рік. Тоді, у 2014-му, під час війни, колеса нашого літака у повітрі провели більше часу. ніж на землі.

Героїчна робота підрозділу медичної евакуації оцінена шістьма державними нагородами– це два ордени Богдана Хмельницького та чотири ордени Данила Галицького. Лікарі та медсестри надавали допомогу під ворожим мінометним та стрілецьким обстрілом, евакуйовували поранених вертольотами і з ворожого тилу, потрапляли у полон, отримували поранення. Сам Вадим Бабій у 2014-му, під час перших операцій, отримав серйозне поранення  у голову, постраждало око. Після серії оперативних втручань, частина з яких провадилась у США, він повністю відновився і після того здійснив ще не один десяток вильотів  на територію бойовихдій.

Бабій4

Скажіть, як залишитись живим самому, рятуючи бійця?

– Не важливо, скільки сотень людей ти вивіз. Важливо, як ти це зробив, чи не було ускладнень, чи залишились вони живими. І це один з аргументів, який нам викладали  у США. А ще вчили – потурбуйся про свою безпеку, щоб зміг надавати допомогу. Вже у повітрі необхідно стабілізувати пацієнта. Тому у нашому літаку Vita все – напоготові, щоб надати допомогу – як в реальній реанімаційній палаті.

 

Бабій всередині

•  Відносини Україна-НАТО започатковані у 1992 році, коли після здобуття незалежності Україна приєдналася до Ради північно-атлантичного співробітництва. Згодом вона першою серед держав СНД приєдналася до Програми НАТО «Партнерство заради миру»  – у 1994 році.

•   Україна – єдина країна-партнер НАТО, що бере участь у всіх основних поточних миротворчих заходах під її проводом.

•   Чотири з п’яти Цільових фондів НАТО з допомоги Україні, а саме: щодо кіберзахисту, логістики, переходу відвійськової кар’єри і медичної реабілітації, – стосуються невійськової співпраці.

• Важливим напрямом допомоги НАТО Україні стали лікування і медична реабілітація поранених, а також забезпечення обладнанням медично-лікувальних закладів України та підготовка спеціалізованого персоналу. Українські військові пройшли або продовжують проходити лікування та реабілітацію в медичних закладах країн-членів НАТО, зокрема, США, Німеччини, Польщі, Литви.

•  Станом на серпень 2021 року за вступ у НАТО висловились 54% українців 

 

Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”)