24 лютого

Найбільш гендернозбалансований контент - у видання "33-й канал

Найбільш гендернозбалансований контент - у видання "33-й канал

У 2021 році Вінницький прес-клуб у коаліції із регіональними прес-клубами розпочав новий етап гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних видань у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики». Перша хвиля моніторингу відбулася з 8 по 14 лютого, під час якої досліджувався кількісний показник жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, кого цитують, у кого беруть коментар) і героїнь/героїв та фемінітивів у журналістських матеріалах. Також експерти відстежували  прояви стереотипного та сексистського контенту і наявності публікацій на гендерну тематику.

Окремо увага була приділена матеріалам, які пов’язані із COVID-19. Такі публікації присутні у всіх виданнях. В друкованих, як правило це розлогі репортажі або аналітичні матеріали, у яких коментаторами виступають як і чоловіки, так і жінки. Фактично співвідношення коментаторів 50% на 50%. Стосовно онлайн матеріалів, то новини більш «безликі» - лише посилання на повідомлення відповідних служб. Якщо сайт «NaПарижі» у своїх новинах посилається на «директора Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України Валентину Зайцеву», причому використовуючи маскулінітиви, то решта видань взагалі уникає коментаторів (ні чоловіків, ні жінок) цієї теми.

 

Вінницькі онлайн видання

Експерти аналізували матеріали таких електронних видань: Вінниця-Інфо, Vежа, VinBazar, Na Парижі та I-VIN протягом 8-14 лютого 2021 року. Всього було опрацьовано 405 матеріал.

Щодо кількісних показників, то в онлайн-публікаціях жінки у 33% виступали «експертками» та в 27% – «героїнями» публікацій. Тобто, кількість згадувань про чоловіків у різних тематиках переважає майже втричі.

Хто ж з вінницьких он-лайн видань більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам, і в яких соціальних ролях вони найчастіше виступали експертками?

«Освіта та наука», «волонтерство та благодійність» - у цих темах домінують жінки як експертки: 74% та 86% відповідно. Понад 30% експерток у тематиках – «освіта та наука», «культура та релігія», «соцполітика та соцзахист», «екологія та довкілля», що вже засвідчує дисбаланс на користь чоловіків.  Експертками у політичних, економічних та кримінальних матеріалах виступають менше 25%. Присутність жінок-політикинь, чий голос звучить у новинах онлайн-виданнь, становить усього 5%. Подібного дисбалансу не було під час жодних моніторингів попередніх років. Чоловіки-експерти присутні у лютому практично у всіх категоріях.

Героїнь (27%) в матеріалах інтернет-видань дещо менше ніж експерток (29%). У бізнесово-економічній тематиці їх загалом не було. Це стосується і тем «екології та довкілля». У лютому присутність чоловіків-героїв в інтернет-виданнях у всіх сферах перевищує кількість жінок у 3,5 разів. Переважають жінки в онлайн публікаціях і в темах «розваги та дозвілля» (56%), «освіта та наука» (63%), «волонтерство та благодійність» (100%) . Не потрапляють жінки не потраляють в ТОП «експерток» та «героїнь» у темі криміналу, НП та ДТП.

Найбільша кількість експерток зафіксовано на інтернет-ресурсі I-VIN (61%),  що в 2 рази перевищує відповідний показник у виданнях, Vежа (37%), VinBazar (29%), Na Парижі (32%), та в тричі у Вінниці-Інфо (13%). Водночас у I-VIN і більше жінок як героїнь публікацій (51%). Тобто простежуємо хоч і незначний, але дисбаланс із домінуванням жінок. Можливо, це не системне явище і якби ми обрали інший моніторинговий період, могла би бути інша ситуація. Простежимо в наступних хвилях моніторингу, що заплановані на квітень і червень.

 

Загалом усім редакціям онлайн-видань варто звернути увагу на присутність експерток та героїнь у різних темах публікацій, бо дисбаланс присутній у новинах усіх із них.

Фемінітиви

Всього в онлайн-виданнях назви професій, посад жінок у жіночому роді (фемінітиви) вживані у більшості матеріалів – 75%. Це досить високий показник для всіх онлайн видань з огляду на кількарічні моніторингові хвилі (за останні чотири роки цей показник зріс майже у три з половиною рази – на початках було 20%). Лідером є Vежа – 100% фемінітивів.

Експертка помітила цікаву тенденцію. На приклад, видання «Вінниця-інфо» у власній журналістській підводці у тексті публікції вживає фемінітиви, а вже у цитаті надає пряму мову з прес-релізу, де вживаються «маскулінітиви». Це стосується релізів обласної прокуратури. Також у моніторинговий період два видання Nа Парижі та VinBazar процитували повідомлення «Української літературної газети” «Названо лауреатів Міжнародної літературно-мистецької премії імені Лесі Українки за 2021 рік», де вживаються маскулінітиви: «літературознавець Михайлина Коцюбинська, мистецтвознавець Олена Ананьєва, кандидат мистецтвознавства, доцент Національної музичної академії Надія Яковчук, режисер, доцент кафедри кіно-, телемистецтва Юлія Раденко, композитор Юлія Грицун». Варто звернути увагу журналістів видань на тексти релізів та вживання в них маскулінітивів. Доречно було б виправляти, адже в авторських матеріалах вінницьких видань фемінітиви переважають.

За результатами першої хвилі моніторингу найбільш гендерночутливим є видання I-VIN – 56%, на другій позицій – Vежа – 52%, третя сходинка – Nа Парижі – 41%.

 

У кількох виданнях зафіксовані публікації на гендерну тематику: «Вінниця-інфо» та VinBazar розмістили матеріал У Вінниці відкрили центр соціально-психологічної допомоги людям, постраждалим від домашнього насильства). Сайт I-VIN опублікував матеріал У Вінниці після розлучення батьків дитина захотіла залишитися з батьком, у якому мова йде про рівні права батька та матері у вихованні дітей, а також руйнується стереотип про те, що виховання дитини після розлучення подружжя прерогатива матері.

 

Друковані медіа

У моніторинговий період було досліджено 164 публікації в п’яти друкованих виданнях Вінницької області: «33-й канал», «RІА», «Вінниччина», «РЕАЛ» та «Вінницька газета». Згідно отриманих даних, у матеріалах цих видань 38% героїнь і 40% експерток.

Чи дотримуються вінницькі друковані медіа гендерного балансу? Хто ж більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам?В яких соціальних ролях жінки  найчастіше виступали експертками та героїнями?

Жінки домінують у матеріалах на тему «освіта та наука» – 71% експерток та 67% героїнь Це суттєвий дисбаланс у бік жінок. Найбільш гендернозбалансована тематика медицини та дозвілля: 44% експерток та 54% героїнь. Найменше жінок – у спортивній тематиці: експертки взагалі відсутні, героїнь – 13% та матеріалах про бізнес/економіку: 33% «експертки» та відсутні «героїні». Втричі менше жінок у темі «політика» - 25% експерток та 33% героїнь.

 

Найбільш гендернозбалансованим є публікації видання «33-й канал»: тут зафіксовано 53% експерток (відповідно – 47% експертів) та 42% героїнь (58% героїв). Жінки присутні майже у всіх тематих – від політики, бізнесу, освіти та медицини до криміналу, благодійності та екології.  Загалом у лютому публікації цього видання є найбільш гендернозабалансованими серед усіх 240 видань України, які підлягали моніторингу.

 

Значну увагу жінкам приділяло видання «RIA» – тут 45% експерток і 43% героїнь. Переважають чоловіки у матеріалах газети «Реал» (75% експертів і 76% героїв).

Фемінітиви

Загалом у друкованих виданнях слова в жіночому роді на позначення професій, діяльності жінок використовуються в 63%. Це достатньо високий показник, хоча дещо нижчий ніж в онлайн-виданнях, де їх 75%.  На думку експертки моніторингу, це пов’язано із попередньою інформаційною та моніторинговою кампаніями для ЗМІ. 100%  фемінітивів вживає «Вінницька газета». Трохи нижчі показники – у видань «RІА» (74%) та «33-й канал» (61%). Газета «Реал» позиціонує себе єдиним російськомовним регіональним виданням, фемінітиви тут відсутні загалом.

У яких випадках видання вживали маскулінітиви (слова в чоловічому роді)? «Нардеп Ірина Борзова» - така форма реально ріже і око, і вухо, адже вона – народна депутатка. «Прощання із військовослужбовцем Ярослава Коляденко» - куди доречніше було б вжити «військовослужбовицею». Типове для всіх видань написання посади першої заступниці голови ОДА, де вона: «Наталія Заболотна, перший заступник голови». Так само, як «директор департаменту соціальної політики ВМР Валентина Войткова, директор Козятинського  міського інклюзивно-ресурсного центру Марина Гончарук, директор департаменту культури Вінницької ОДА Ольга Дернова». «Директорка» - більш доречна назва посади, яку обіймає жінка. Ніби у повсякденному вживання більше чуємо вживання «блогерка», втім в одному із місцевих видань читаємо: «блогер Міла Поворознюк».  І таких прикладів чимало. Тому експертки радять журналіст/к/ам, коректор/к/ам та випусковим редактор/к/ам більш уважно ставитися до вживання фемінітивів під час підготовки матеріалів.

Найбільш гендерночутливим друкованим виданням у лютому стала «Вінницька газета» (56%). Друга позиція у газети «RІА» (54%), третя – у «33-й каналу» (52%).

 

 

Умоніторинговий період експерти побачили в авторських матеріалах наявність  «стереотипів». Так, на приклад, у газеті «Вінниччина» у матеріалі «Штурман Тетяна літає на рівних із чоловіками» журналіст вживає наступні вислови: "штурманом авіації в Україні називають чарівну дівчину Тетяну", "блискуче виконує поставлені завдання на рівних із чоловіками". «Чарівна дівчина» та «на рівні із чоловіками» - такі вислови недопустимі і дещо принижують героїню чудового репортажу. Чи її зовнішність впливає на вміння? І чи чоловіки мають бути тим мірилом, до якого рівнятися жінкам?

У газеті «RІА» традиційна рубрика про кохання із матеріалом «Кохати нарциса? Тікайте від негідників подалі (ознаки чоловіка-нарциса  у стосунках)». Зрозуміло, що можливий опис психологічного портрету «нарциса», але окрім цього, авторка ще й зневажливо ставиться й до жінок, вживаючи цитату: «…У гіршому невроз і "Здрастуйте, Наталя!". Ніби жінки на ім’я Наталя – невростенічки.

Викликає чимало питань щодо формування стереотипів і публікація у «33-му каналі» «Хто виділив 10 млн на "дослідження геїв", коли в Україні немає за що лікувати онкохворих, інсультників та інфарктиків, інвалідів та чорнобільців?». Насправді – це є дискримінація чоловіків за способом та стилем життя, а також відсутність толерантності та формування у читачів осудливого ставлення до людей ЛГБТ.

Тематичні публікації

Одразу чотири тематичні публікації присвячені жінкам у газеті «33-й канал». Це «Перша жінка-міністр Ірландії»,  «Ця жінка варта 6 млн чоловік» (про Ангелу Меркель) та у рубрикці "Знай наших" на сторінці 12: "Німецької мови з Берліна навчає українців вінничанка, за освітою аграрій",  "Поліна з Вінниці - одна з найкращих лікарок Ізраїлю". Ці дописи сприяють розумінню гендерної проблематики та руйнуванню гендерних стереотипів щодо жінок.

 Чимало питань викликає рубрика «еротичне фото» на останній сторінці кожного видання «RІА». Замість «еротики» редакція пропонує відбір на конкурс «Міс-RІА» та безкоштовну фотосесію в студії «Індіго» найвродливішим учасницям. Красу, виходячи із контексту, визначає еротичне фото. Цього разу в газеті присутній матеріал «Конкурс MISS РІА» завершився»,  в той же час – розпочато новий. У матеріалі наведені інтерв’ю із переможницями конкурсу, жінками, які брали участь у конкурсі. Але журналісти чомусь не вказали в фінальному тексті, що конкурс був «еротичного фото». Можливо, аби не псувати своїм переможницям репутацію. То може і надалі просто перейменувати конкурс, забираючи «еротичний» контент, що фактично принижує жінок.

Тематичною є і публікація на сторінках «Вінниччини» - «Нові старі кадри,  "Штурман Тетяна літає на рівних із чоловіками", у якій йдеться руйнування стереотипів щодо «чоловічих» і «жіночих» професій.

«Вінницька газета» присвятила один із своїх матеріалів «На допомогу постраждалим від домашнього насильства» проблемі насильства над жінками.

Загалом більшість обласних видань мають у своєму заліку матеріали, присвячені проблемам дискримінації та руйнуванню гендерних стереотипів, що є досить позитивною тенденцією.

Підбиваючи підсумки аналізу друкованих видань, можна зробити наступні висновки. У публікаціях героями та експертами стають частіше чоловіки, аніж жінки. Найбільш генедернозбалансованим обласним друкованим виданням є «33-й канал». Як в друкованих, так і в онлайн-виданнях досить високий рівень вживання фемінітивів. У більшості друкованих видань присутні тематичні публікації на гендерну тематику.

Загальний Індекс гендерної чутливості вінницьких медіа у лютому – 46%. Це – середній показник по Україні. Ознайомитися з результатами лютневого моніторингу регіональних медіа 24 областей (інфографіка) можна сайті Волинського прес-клубу, або на сторінці у Facebook.

 

Експертка з моніторингу –

Наталка Болховська,

Вінницький прес-клуб

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у  межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.