22 лютого

ОНЛАЙН-МЕДІА БІЛЬШ ГЕНДЕРНОЗБАЛАНСОВАНІ ЗА ДРУКОВАНІ

Вінницькі гіперлокальні ЗМІ: онлайн-медіа більш гендернозбалнсовані за друковані: результати лютневого моніторингу

У період 07-13лютого цього року відбувся гендерний моніторинг публікацій 5 районних друкованих та 5 районних онлайн-видань Вінницької області. У Вінницькій області аналізу підлягали такі видання:

а) друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (Іллінецький район), «ВІДА» (Могилів-Подільський район – ребрендінг газети «Краяни»), «Життєві обрії» (Хмільницький район);

б) онлайн-медіа: «БарNews.City» (Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (Калинівський район), «Ладижин новини» (м.Ладижин, Тростянецький район) та «РІА Козятин» (Козятинський район).

Моніторинг проводиться з метою виявлення рівня гендерного балансу в журналістських матеріалах гіперлокальних медіа, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів на позначення посади / професії / виду діяльності жінок. Також під час моніторингу експерти відстежували наявність стереотипного та сексистського контенту і публікацій на гендерну тематику. Попередній моніторинг цих видань відбувався у 2020 року.

У лютому зафіксовано майже однакову присутність жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку запитують) – 45% і 55% відповідно, а героїнь/героїв журналістських матеріалів становить – 41% жінок та 59% чоловіків. А от загальний рівень вживання фемінітивів становить 74%. Це досить високий показник.

Які з вінницьких гіперлокальних онлайн-видань більше уваги приділяли жінкам, а які – чоловікам, і в яких тематиках

Загалом за моніторинговий тиждень було опрацьовано 167 матеріалів в онлайн-виданнях жінки. У 46% випадках жінки виступали експертками та в 36% – героїнями публікацій. Цей результат майже тотожний із даними 2020 року.

Навіть дещо часті за чоловіків жінки були експертками і героїнями публікаці про політику/діяльність органів місцевого самоврядування (51% і 53% відповідно), переважною мірою коментували теми «культурарелігія» - 75%, «економікабізнес» - 64%, «медицинаохорона здоров’я» - 61% Рідше жінки є експертками у військовій темі (30%), але в 100% наповнюють матеріали про екологію і довкілля (це матеріали про прогнози погоди та охорону навколишнього середовища).
Загалом жінки переважали в новинах видань «БарNews.City», «Калинівка. City», а чоловіки – а сайті «РІА Козятин» (до речі, жінки присутні майже в кожній тематиці, окрім «волонтерства», і це єдине видання, де “експертки та героїні» предславені у всіх темах).

Більш-менш збалансованими були публікації видання «Ладижин новини». Окрім того тут у 100% вжито фемінітиви. Як і на сайті «Калинівка. City».

Ген ч

Фемінітиви

Варто зазначити, що більшість маскулінітивів з’являлися в матеріалах-«паркетниках», пов’язаних із діяльністю чиновників: «Начальник фінансового управління Галина Безверхня, депутат міської ради Ірина Осадча, Начальник управління освіти Аліна Твердохліб». Але ж цілком природно вживати жіночий рід – «очільницяначальниця фінансоваго управління», депутка». В одному із видань читаємо «Синоптик Наталка Діденко.. підсумовує синоптик…». Хоча сама відома блогерка та фахівчиня Наталя Діденко у власних дописах користується фемінітивами і «синоптикиня» цілком природньо звучить у її дописах.

Найбільш гендерночутливим у лютому є інтернет-видання «Калинівка.City» - 64%. Хоча на другому місці – «Ладижин новини» (60%), слід зазначити, що на цьому інформаційному сайті більшість матеріалів «безособові». «БарNews.City» посідає третю позицію, але якщо видання буде частіше використовувати фемінітиви, воно може отримати першість.

 

Щодо тематичних публікацій, то такі ми зафіксували на трьох сайтах. "Учениці навчальних закладів Іванівської громади стали призерками обласних олімпіад" на сайті «Калинівка.City». Добре, що видання виокремлює саме перемогу «дівчаток-спортсменок». Це не лише висвітлення перемоги, а популяризація жінок у спорті.
"П'яти жінкам зі Жмеринської громади присвоїли Почесне звання «Мати-героїня" - матеріал на цю тему з’явиться ще і у друкованій пресі. Хоча багато хто вважає архаїчним подібні нагороди та звання. Втім, визнання ролі жінки-матері, у якої фактична професія і фах «матір», є гарною і традицією, і відзнакою.
На сайті «РІА Козятин» журналісти пильно слідкували за кримінальною справою, "Уродженець Сестринівки поглумився над 17-річною одеситкою з ДЦП". Цій темі присвячено дві публікації. Перша – інформаційне повідомлення, а друге – вже винесення рішення ґвалтівникові: ця справа доведена до кінця і є показовою в контексті дискримінації та насильства щодо жінок.

Ген ч_3

Чи дотримуються вінницькі районні друковані медіа гендерного балансу? Хто із них більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам і в якій тематиці?

У друкованих виданнях доля експерток складає 43%, а героїнь – 46%. Найчастіше вони фігурують у матеріалах на кримінальну тематику (45% і 40% відповідно), освіту (405 і 46%), у 100% коментують питання екології та довкілля і в 76% є героїнями матеріалів на тему соцполітики. В інших темах домінують чоловіки.
Цікаво відслідкувати наявність експерток і героїнь в різних темах у друкованих виданнях. Так у газеті «ВІДА» експертки та героїні є лише у чотирьох з тринадцяти тем: «медицина», «війна», «кримінал» і «спорт». У «Життєвих обріях» - у п’яти: «політика», «економіка», «культура», «війна» і «інше» (переважно – це життєві історії).
У «Подільській зорі» вже у більшості тем присутні жінки. Їх немає лише у «економіці» та «волонтерстві». У «Прибузьких новинах» відсутні «герої та експертки» лише у п’яти темах: «культура», «волонтерство», «розваги» та «екології». У «Трудовій славі» їх немає у шести темах.

Найбільш гендернозбалансованими (де майже однакова кількість жінок і чоловіків) є публікації видань «Трудова слава» (тут порівну експертів і експерток) і «Подільської зорі». У «ВІДА» домінують жінки, а в «Життєвих обріях» - чоловіки.

Фемінітиви

Приємно відзначити, що фактично у всіх виданнях фемінітиви присутні і цей показник вищий за 50%. Безумовним лідером є «Подільська зоря», де рівень фемінітивів складає 91%. Друга позиція за «Прибузькими новинами» - 84%, третя за ВІДА – 71%. Варто зазначити, що у червні 2020 року це показник складав лише 33%. Це означає, що фемінітиви впевнено входять у повсякденне життя, а журналісти таки стали провідниками таких змін.

Варто звернути увагу на типову помилку, яка присутня практично у кожному друкованому видані. Розміщений матеріал належить пресслужбі одній з політичних партій і тексти однакові, в яких: «Юлії Тимошенко - єдиний український політик». Все ж Юлія Володимирівна – політикиня. Зрозуміло, що редакції не вносили правки у «пресрелізи», підготовлені партією, але все ж мали б звернути уваги авторів на це.
Як і в онлайн виданнях, так і в друкованих «маскулінітиви» з’являються у «протокольних» матеріалах: «заступник Валентина Чорногуз, заступник голови районної державної адміністрації Жанна Куліда». «Заступниця» - звучить куди природніше.

У двох друкованих виданнях «Трудова слава» та «Прибузькі новини» є матеріали, присвячені «матеріям-героїням», яких відзначили відповідними державними нагородами. Також у газеті «Подільська зоря» присутня публікація «Відбулася нарада з заступниками з виховної роботи та психологами., Ні! Домашньому насильству», яка несе просвітницький характер і спрямована на інформування аудиторію про запобіганню домашньому насильству.

За результатами лютневого моніторингу найбільш гендерночутливими виданнями є дві газети: «ВІДА» та «Подільська зоря» – по 62%. На другій сходинці – «Трудова слава» (59%), на третій – «Прибузькі новини» (55%).

Ген ч_2

Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Вінниччини у лютому 2022 року склав 53%. Це – один із найвищих показників по Україні. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Голова Вінницького прес-клубу, Наталка Болховська
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews