26 червня

Публікації вінницькі медіа – найбільш гендернозабалнсовані: результати червневого моніторингу

Публікації вінницькі медіа – найбільш гендернозабалнсовані: результати червневого моніторингу

У період 11-17 червня відбувся гендерний моніторинг публікацій 5 районних друкованих та 5 районних онлайн-видань Вінницької області. У Вінницькій області аналізу підлягали такі видання: а) друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (Іллінецький район), «Краяни» (Могилів-Подільський район), «Життєві обрії» (Хмільницький район); б) онлайн-медіа: «БарNews.City» (Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (Калинівський район), «Ладижин новини» (м.Ладижин, Тростянецький район) та «РІА Козятин» (Козятинський район).

 

Моніторинг проводиться з метою виявлення рівня гендерного балансу в журналістських матеріалах гіперлокальних медіа, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів на позначення посади / професії / виду діяльності жінок. Також під час моніторингу експерти відстежували наявність стереотипного та сексистського контенту і публікацій на гендерну тематику. Перша та друга хвиля відбулися в лютому та квітні 2020 року.

 

Згідно червневого дослідження, присутність жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку запитують) і героїнь/героїв журналістських матеріалів становить: 45% жінок та 55% чоловіків. Нагадаємо, що у квітні спостерігався дисбаланс – 38% жінок і 62% чоловіків, у лютому  кількість жінок становила 42% і чоловіків – 58%. Тобто у червні цей показник не лише зріс порівняно з двома попередніми хвилями моніторингу, а й є найвищим серед інших гіперлокальних медіа 24 областей України, які підлягали моніторингу. А от загальний рівень вживання фемінітивів дещо погіршився – від 57% у квітні до 49% у червні.

 

Публікації COVID-19

У червні 2020 року, на відміну від квітня, ЗМІ не приділяли вже стільники уваги темі COVID-19. Їй присвячено 11% контенту (у квітень - 53% ) – 12% в друкованих ЗМІ і 11 % в інтернет-виданнях. Це практично у п’ять разів менше.

Медицина – головна тема, де з’являються герої та героїні, експерти та експертки в контексті коронавірусу. Політика посідає друге місце, а «соціалка» – третє. У інтернет-виданнях присутність героїв та героїнь у темі COVID-19 – рівна: 50% на 50%. Якщо в онлайн виданнях експертки в будь-якій темі, пов’язаній із «короною», відсутні, то в друкованих ЗМІ – згадування становлять 71%. 

 

В онлайн-медіа чоловіки стають експертами-монополістами у всіх темах: «політика», «медицина», «соціалка», «волонтерство». Лише вони присутні в інформаційному просторі, залишаючи за собою виключне право коментувати тему ковіда.  В минулій моніторинговій хвилі відчувався більший баланс. Хоча тенденції повторюються: експертна думка більш «чоловічого роду».

 

 

 

Які з вінницьких гіперлокальних онлайн-видань більше уваги приділяли жінкам, а які – чоловікам, і в яких тематиках

 

Загалом за моніторинговий тиждень  в онлайн-виданнях жінки у 47% випадків виступали експертками та в 35%  – героїнями публікацій. Це дещо вирівнює баланс в порівнянні із квітнем, де у інтернет-виданнях присутність експерток становила 23%, а героїнь – 28%.

 

 

У темах «культурарелігія» та «криміналДТПНП» жінки-експертки не з’являються. Проте чоловіки присутні у всіх категоріях і доля експертів складає – 53%. Найбільше жінки коментують теми науки та освіти – 63%, соціальної політикисоціального захисту – 60%, медицини – 59%. Найменше – питання політикидіяльності місцевої влади» - 21%. Чоловіки менше всього коментують екологічні питання та побутові.

 

Найбільша перевага експерток над експертами – у матеріалах інтернет-ресурсу «БарNews.City» (64% до 36% відповідно), однак майже порівну героїнь і героїв (48% і 52% відповідно). «Жмеринка.City» й «Калинівка.City» цитували жінок і чоловіків майже порівну, однак у співвідношенні героїні/герої в матеріалах «Калинівка.City» є дисбаланс у бік чоловіків. Високий відсоток експерток у новинах «РІА Козятин» (44%), однак лише в 19% випадків жінки були героїнями повідомлень. Найменше жінки представлені в новинах сайту «Ладижин новини»: експерток – лише 31%, а героїнь – 26%.

 

 

Фемінітиви

Загалом в онлайн-виданнях назви професій, посад, зайнятості жінок у жіночому роді (фемінітиви) вживані у 64 % випадків. Цей показник вищий за квітневий на 7%. Спостерігається стійка динаміка щодо збільшення фемінітивів. Припускаємо, що це це – не випадково, а редакції почали більш уважно ставитися до їх використання. 100% фемінітивів зафіксовано в публікаціях видання «Калинівка.City». Кількість маскулінітивів (назв на позначення посад, професій, зайнятості, статусу жінок у чоловічому роді) найвища у матеріалах «Жмеринка.City» – 65% та у «Ладижин. Новини» – 75%. Наприклад: «Інженер-лаборант КП «Жмеринкаводоканал» Олена Нагорна, начальник відділу у справах сім’ї, молоді і спорту Ірина Добжанська, заступник міського голови з гуманітарних питань Ольга Боровська, депутат міської ради Ірина Попік, інспектор міської ради Аліна Фальфушинська, керівник гуртка дитячого телебачення «Інший погляд» ЦПР Ольга Горбань, лідер ГО «Активна громада» Олеся Хізяк, керівник «Дебатного клубу» Катерина Семесь». Мускулінітиви тут найбільше вживаються в матеріалах, наданих органами місцевого самоврядування, а редакції, на жаль, не звертають на це увагу. Як і у квітні, так і у червні вчергове звернемо увагу і на те, що самі журналістки видань вживають свої посади у чоловічому роді – «редактор Яна Сладковська» (Жмеринка.City) та «редактор Ірина Рудик-Мала, журналіст Мар'яна Махан-Гуцал» (БарNews.City).

 

У «Ладижин.Новини» – один із найнижчих показників вживання фемінітивів – 25%. Окрім того, матеріали тут переважно не мають «людського обличчя». Редакції варто звернути увагу, що в новинній стрічки мають бути присутні не назви адміністративних структур як суб’єктів новин, але й самі люди.

 

Загалом за трьома показниками (кількість експерток, героїнь і фемінітивів) найбільш гендерночутливим виданням червня є «БарNews.City» (65%), на другій позиції – «Калинівка.City» (59%). Найнижчий показник – у «Ладижин новини».

 

 

 

У Калинівці нагородили чемпіонокУкраїни («Калинівка.City») – таку назву має матеріал, присвячений жінкам-спортсменкам. Окрім популяризації спорту серед юнацтва, зокрема – дівчат, в матеріалі вжиті фемінітиви, а також присутній гендерний баланс у подачі думок як чоловіків-тренерів, так і дівчат.

Чи дотримуються вінницькі районні друковані медіа гендерного балансу? Хто із них більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам і в якій тематиці?

 

У друкованих виданнях доля експерток складає 44%, а героїнь – 53%. «Жіночими» виявилися теми освіти/науки (75% експерток і 83% героїнь) і, що досить нетипово, – економіки/бізнесу (67% експерток і 71% героїнь): такий показник зумовлений публікацією про швейну фабрику у газеті «Життєві обрії».

Відносно паритетна кількість жінок і чоловіків – у рубриці «інше», куди ввійшли переважно життєв історії. «Чоловічими» були теми політикимісцевої влади, культурирелігії, спорту, екологіїдовкілля. Якщо чоловіки виступають експертами у «медицині» у 64%, то жінки стали «медичними героїнями» у 75%.

 

 

 

 

Найвищий відсоток героїнь – у публікаціях «Трудової слави» (71%) та «Життєвих обріїв» (60%), однак значно менше героїнь, аніж героїв матеріалів. У чотирьох із п’яти (окрім «Кряни») видань жінки виступають героїнями у медичній тематиці.

Найбільш збалансованими були публікації «Подільської зорі» (49% експерток і 51% експертів, 52% героїнь і 48% героїв). Однак видання, на жаль, зовсім не використовує фемінітивів.

 

 

 

 

 

Фемінітиви

У друкованих виданнях кількість слів на позначення професій, діяльності, посад жінок, вжитих у жіночому роді, складає – 33%, що майже вдвічі менше, ніж у квітні.

У «Життєвих обріях» лише у 36% вжиті фемінітиви: волонтерка Юлія Маслікова, прасувальниця Лариса Литвинчук, швачка Надія Здихальська. Це – ті назви професій, у яких переважають, або повністю задіяні жінки. І фемінітиви не «ріжуть вухо». Чому ж вони неможливі у випадках називання посад посад жінок? Наприклад: директор Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ Валентина Зайцева, бухгалтер Наталія Миколаївна Струтинська, Бабюк Валентина Петрівна - контролер якості тощо. Варто було би вживати: «директорка», «бухгалтерка», «контролерка».

У «Крянах» відсоток фемінітивів найвищий. «Подільська зоря» використовує лише маскулінітиви, які дуже легко можна трансформувати у фемінітиви: начальник сектору культури Вінницької райдержадміністрації Альона Романенко,  Анастасія Головня - дипломант фестивалів, Марія Тинько - лауреат премій, Тетяна Шабанова – санітарний фельдшер, Марина Іванчикова – заступник начальника Вінницького районного управління Держпродспоживслужби».

У «Прибузьких новинах» 50% мускулітивів: міністр соціальної політики Марина Лабезна; Ю.Бугакова, начальник Немирівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Олена Михайлівна Ромась - інженер з охорони праці, вона – спеціаліст». Доречно було б писати: міністерка, начальниця, інженерка, спеціалістка. Як і у «Подільській зорі» фемінітиви відсутні і у «Трудовій славі»: провідний спеціаліст Іллінецького ОРВК Софія Соловіщук; повідомила сільський староста Олена Березовська, Олександра Письменна, начальник відділу освіти РДА. Фемінітиви цих посад - «провідна спеціалістка», «сільська староста», «начальниця відділу освіти РДА».

 

За результатами червневого моніторингу найбільш гендерночутливим стало видання «Життєві обрії» (44.7%), на другій позиції – «Прибузькі новини»  (43%),  на третій – «Краяни» (42%). Один відсоток поділяє «Трудову славу» та «Подільську зорю» - 34,7% та 33,7% відповідно.

 

 

 

 

 

 

Незважаючи на рейтинг видання «Життєві обрії», хочемо звернути увагу колег на матеріал «На фабриці «Лілея» шиють модний та вишуканий одяг», у якому йдеться про «п'ятеро чарівних фахівців - це головний бухгалтер Валентина Любасюк, Лідія Безпалько, Ганна Покорська, Наталія Струнська і Фидонюк». Означення «чарівні» тут абсолютно недоречне, адже зміщує увагу від їх фахових рис до зовнішнього вигляду, об’єктивує їх, ретранслює стереотипне уявлення про жінок як об’єкт для задоволення візуальних уподобань чоловіків.

 

Щодо тематичних публікацій, то варто відзначити фотопідбірку у газеті «Трудова слава» - «Вони - захисники України», на якій зображено три жінки та два чоловіка у військовій формі. Видання руйнує стереотип того, що армія – суто для чоловіків.

 

Загалом за результатами червневого моніторингу вінницькі гіперлокальні медіа посідають друге місце з більше 200 медіа 24 областей України. Індекс гендерної чутливості склав 46% (у квітні – 45%, у лютому – 47%). Ознайомитися із загальними даними можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

2

3

4

5

6

7

8