27 квітня

Тема COVID-19 у гіперлокальних медіа Вінниччини має «чоловіче обличчя». Дані квітневого моніторингу

Тема COVID-19 у гіперлокальних медіа Вінниччини має «чоловіче обличчя». Дані квітневого моніторингу

У період 11-17 квітня відбувся гендерний моніторинг публікацій 5 районних друкованих та 5 районних онлайн-видань Вінницької області. У Вінницькій області аналізу підлягали такі видання: а) друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (Іллінецький район), «Краяни» (Могилів-Подільський район), «Життєві обрії» (Хмільницький район); б) онлайн-медіа: «БарNews.City» (Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (Калинівський район), «Ладижин новини» (м.Ладижин, Тростянецький район) та «РІА Козятин» (Козятинський район).

 

Моніторинг проводиться з метою виявлення рівня гендерного балансу в журналістських матеріалах гіперлокальних медіа, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів на позначення посади / професії / виду діяльності жінок. Перша хвиля відбулася в лютому 2020 року.

 

Згідно квітневого дослідження, присутність жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку запитують) і героїнь/героїв журналістських матеріалів відображає дисбаланс – 38% жінок і 62% чоловіків. У лютому  кількість жінок становила 42% і чоловіків – 58%. Загальний рівень вживання фемінітивів склав 57%. Також під час моніторингу експерти відстежували наявність стереотипного та сексистського контенту і публікацій на гендерну тематику.

 

Публікації COVID-19 

У квітні 2020 року найбільша увага медіа була прикута до теми COVID-19. Їй присвячено 53% контенту – 52% в друкованих ЗМІ і 53% в інтернет-виданнях.

Її коментували як лікарі, так і політики, депутати, лідери громадської думки. Вони домінували у матеріалах різної тематики, яка тою чи іншою мірою пов’язана з COVID-19: коментували питання охорони здоров’я, прийняття рішень з безпеки громадян, благодійної допомоги. В онлайн-виданнях чоловіки були експертами у 59% випадків. Найчастіше вони коментують питання у сфері медицини/охорони здоров’я, а також релігії.

У друкованих ЗМІ експертів іще більше – у 85%. Найчастіше чоловіки коментували корона вірусну тему в контексті благодійності та медицини/охорони здоров’я. Спостерігається цікава тенденція: хоча у медичній сфері більше жінок (лікарки, медсестри, санітарки), пандемію у ЗМІ більше коментували чоловіки. Навіть те, що у Вінницькій області департамент охорони здоров’я очолює жінка, яка б, здається, мала бути основною експерткою і коментаркою теми пандемії, це не так. В основному всі основні коментарі звучать від чиновників-політиків: голови обласної адміністрації, голів місцевих адміністрацій та головних лікарів, які в основному чоловіки. Образно кажучи, COVID-19  у районних виданнях Вінниччини має «чоловіче обличчя».

 

 

 

Які з вінницьких гіперлокальних онлайн-видань більше уваги приділяли жінкам, а які – чоловікам, і в яких тематиках

 

Загалом за моніторинговий тиждень  в онлайн-виданнях жінки у 23% випадків виступали експертками та в 28 % – героїнями публікацій. Тобто, кількість чоловіків у різних тематиках переважає втричі.

У темах «освіта/наука», «армія/війна», «екологія» матеріали або загалом відсутні, або вони «неживі» (без персоналій). У економічній і стортивній тематиці експертами були лише чоловіки. У матеріалах про культуру жінки були експертками лише в 10% випадків, надзвичайних ситуацій – 18%, волонтерства – 20%, політику – 22%, медицини – 26%. Чоловіки не виступали експертами в соціальній тематиці і лише в 23% випадків були її героями. Героїнями матеріалів жінки найчастіше були також у матеріалах про розваги та дозвілля (57%) й охорону здоров’я (41%).

 

 

 

В матеріалах інтернет-ресурсу «БарNews.City» зафіксовано баланс героїв і героїнь – 48% і 52% відповідно, в той час коли експерток 0%, а експертів – 100%. У видання «Жмеринка.City» героїнь 57%. Такий показник пов’язаний лише із однією публікацією – оглядом кінофільмів про жінок. У «Ладижин новини» героїнь – лише 9%. Найбільший показник героїнь – у новинах видання «Калинівка.City» - 67%, натомість експерток лише – 17%. 

 

 

 

Фемінітиви.

Загалом в онлайн-виданнях назви професій, посад, зайнятості жінок у жіночому роді (фемінітиви) вживані у 57% випадків. Цей показник вищий за лютневий на 6%. У новинах видань «Калинівка.City» та «Ладижин новини» маскулінітиви (назви посад, діяльності, професій, зайнятості та ін. жінок у чоловічому роді) загалом відсутні.  Кількість маскулінітивів найвища у матеріалах «Жмеринка.City» (56%). Наприклад: «капітан міліції Вікторія Кожуховська, керівник Тетяна Вишнева, редактор Яна Сладковська , начальник фінансового управління Галина Безверхня, жінка-політик, прем'єр-міністр Великобританії, непересічна особистість Маргарет Тетчер, Еммелін Панкгерст - лідер британського руху, жінка астроном, Гертруда археолог, Кейт працює менеджером». Мускулінітиви тут найбільше вживаються в копіпастній публікації-розповіді про героїнь фільмів. Редакторської коректури видання – не було. Водночас, звернемо увагу і на те, що самі журналістки видань вживають свої посади у чоловічому роді – «редактор Яна Сладковська» (Жмеринка.City) та «редактор Ірина Рудик-Мала, журналіст Мар'яна Махан-Гуцал» (БарNews.City).

У «РІА Козятин» вживання фемінітивів та маскулітивів – 60% на 40%. Це краще за лютневий показник, де було зафіксовано співвідношення 50% на 50%. Однак, пишучи про жінок, виданню варто вказувати не «бухгалтер редакції», «завідувач відділу соціальної допомоги Терцентру Таїсія Приболовець», «Ольга Дацюк, директор Козятинського територіального центру», «синоптик Наталія Діденко», а використовувати жіночий рід – бухгалтерка, завідувачка, директорка, синоптикиня.

У вживанні фемінитивів і маскулітивів у публікаціях локальних онлайн-медіа помітна така ж тенденція, як і в обласних: коли матеріал грунтується на офіційних повідомленнях органів місцевого самоврядування, то, зазвичай, посади жінок вживаються у чоловічому роді. Також журналісти видань не звертають уваги на вживання фемінітивів у запозичених публікаціях.

 

Загалом за трьома показниками (кількість експерток, героїнь і фемінітивів) найбільш гендерночутливим є видання «Калинівка.City»  (61%), що перевищує лютневий показник - 58,7%. Друга позиція – у сайту ЦРІА Козятин» (44%). Третю позицію з різницею 1% поділяють «Ладижин новини» та «Жмеринка.City» (42% та 41%)

 

 

 

Щодо поширення стереотипів, то варто зупинитися на публікації сайту «РІА Козятин» -Запрошують на військову службу за контрактом. Зарплата – від 15 тисяч гривень.Мова йде про рекрутинг військових: «Козятинськийрайоннийвійськовийкомісаріатзапрошуєкандидатів для проходженнявійськовоїслужби за контрактом у Збройних силах Українивікомвід 18 до 60 років.»Як бачимо, мова йде лише про «кандидатів», про «кандидаток» не згадують. Зрозуміло, що це викликає чимало запитань у читачок. Навіть у коментарях вони уточнюють, чи можуть жінки брати участь у відборі. Журналіст/к/и видання, публікаючи цю новину, не звернули увагу на те, що це може трактуватися як «стереотипне» мислення.

Поширює гендерні стереотипи і сайт «Жмеринка.City». У публікації101 рік з дня заснування служби карного розшуку України йдеться: «Очолює сектор кримінальної поліції у Жмеринці підполковник Віталій Курчик. У його підпорядкуванні 13 мужніх чоловіків і чарівна капітан поліції Вікторія Кожуховська, про яку ми розповідали нашим читачам у минулому році. На запитання, як це працювати у колективі лише серед чоловіків, Вікторія впевнено відповідає: «Дуже комфортно! Чітко, конкретно та відповідально – саме ці принципи об’єднують увесь наш сектор кримінальної поліції!». Тобто виходить, що чоловіки «мужні», а жінки «чарівні». Навіть відповідь на питання про «як працюється?» можна трактувати неоднозначно і, навіть, принизливо.

Щодо публікацій на гендерну тематику, то сайт «Жмеринка.City» розмістив Топ-15 фільмів про сильних і стильних жінок: варто подивитися на карантині. Якісна підбірка кінофільмів, які повністю руйнують стереотипне мислення про жінок.

Чи дотримуються вінницькі районні друковані медіа гендерного балансу? Хто із них більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам і в якій тематиці?

 

У друкованих виданнях доля експерток складає 44%. Найбільше експерток – у категорії «інше» (66%). Це – матеріали типу «лав сторі». Паритетна кількість експертів і експерток – у соціальній тематиці, майже однаково – у матеріалах про культуру/релігію (56% і 44% відповідно), високий відсоток – у публікаціях про політику (36%), найменше – у публікаціях про благодійність (10%). Зовсім відсутні експертки у матеріалах на медичну тематику, економіку, війну та екологію. На жаль, лише жінки коментували тему дозвілля.  

 

 

Щодо героїв/героїнь публікацій, то статистика виглядає так: 58% на 42%. Найбільша кількість героїнь публікацій ми зафіксували у темах: «культура/релігія» – 42%, «розваги/дозвілля» – 50%, у рубриці «інше» – 62% (переважно «лав сторі»).

Натомість герої публікацій (як і експерти) 100% представлені у темі медицини/охорони здоров’я та політики, у 92% - волонтерства/благодійності, у 58% - релігії/культури.

 

Як і лютневої моніторингової хвилі, найменша кількість експерток – у газетах «Трудова слава» (лише в одній публікації) та в «Прибузьких новинах». Найбільше – в газеті «Подільська зоря» (48%) та «Життєві обрії» (69%).

 

 

 

Фемінітиви

У друкованих виданнях слів на позначення професій, діяльності, посад жінок, вжитих у жіночому роді, складає 57% - як і в онлайн-виданнях. Цей показник на 14% нижчий за лютневий.  У виданнях «Краяни» та  «Трудова слава» матеріали загалом безособові.  У «Подільській зорі» та «Життєвих обріях» вживання однакове – 50% та 50%. Серед маскулітивів зафіксували такі: «Ганна Паранюк, заступник начальника відділу призначення соціальних допомог та компенсації, вчитель хімії Ніна Павлівна Богданова, Катерина Болеславлівна – художник». У жіночому роді: «лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко, досвідчена політикиня, координаторка Спецфонду Лілія Літовчук». Можливо припустити, що ці матеріали, у яких вжито фемінітиви, не є редакційними, а є версією пресрелізів. А це свідчить, що пресслужби як політичних партій, так і громадських організацій приділяють значну увагу вживанню фемінітивів.

 

Щодо стереотипного контенту, то у моніторинговий період він був присутній у газеті «Краяни», де розташований тест «Дізнайтесь хто ви, обравши одну із дівчат». Зображення жінок зі спини у різних позах та описання рис характеру під кожної із картинок містить дещо хибний і недоречний меседж. Якщо публікація спрямована на чоловічу аудиторію, то це формує сексистське ставлення до жінок.

 

З огляду на отримані дані газета «Життєві обрії» є найбільш гендерночутливим друкованим «ЗМІ» (57%). На другій позиції – «Прибузькі новини» (49%). Найнижчий показник – 22,5% – у «Трудової слави».

 

 

 

Загалом згідно результатів квітневого моніторингу вінницькі гіперлокальні медіа опиняються на третьому місці з більше 200 медіа 24 областей України. Загальний індекс гендерної чутливості склав 45%. Ознайомитися із загальними даними можна на сайті Волинського прес-клубу.

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

2

3

4

5

6

7

8