24 березня

У нашій частині нікого не здивуєш тим, що жінки обіймають «чоловічі» посади

У нашій частині нікого не здивуєш тим, що жінки обіймають «чоловічі» посади

У військовій частині 3028 Національної гвардії України, як тільки нове поповнення складає присягу на вірність українському народові, відбуваються показові виступи новобранців. Оскільки це - частина спеціального призначення, то військовослужбовці демонструють елементи рукопашного бою, які опанували з того часу, як потрапили в частину.

До грудня 2018 року це було винятково чоловіче шоу – прийоми рукопашного бою, володіння зброєю, відсіч умовним хуліганам, затримання «злочинців».

Два з половиною роки тому у цих показових виступах вперше взяла участь жінка. Це викликало неабияке здивування у людей, які приїхали на присягу до своїх синів.

Цією дівчиною була Анастасія Чмихал. Разом з хлопцями Анастасія показала кілька прийомів зі зброєю, а потім доволі невимушено «розправилася» з трьома нападниками, чим викликала неабиякий захват у глядачів.

Анастасія ЧмихалАнастасія ЧмихалАвтор: Калинівка Сіty

Невимушено, бо десять років вона займалася кікбоксингом, у юнацькому віці була чемпіонкою України, навчалася у спортивному ліцеї, закінчила факультет фізвиховання педуніверситету, брала участь у боях без правил.

Анастасія кілька разів робила спроби піти на військову службу, але щоразу їй відмовляли. Вийшло аж із п’ятої спроби.

Тоді у Національній гвардії України саме активно почали впроваджувати політику гендерної рівності і для багатьох жінок, які бажали стати військовослужбовицями, відчинилися двері на шляху до мрії. Анастасія Чмихал, наприклад, стала гранатометницею.

У 2018 році Верховна Рада України ухвалила законопроєкт щодо створення рівних умов та можливостей для служби жінок і чоловіків у Збройних силах України та інших воєнізованих формуваннях. Законодавець визнав, що жінки проходять військову службу на рівних засадах з чоловіками.

Завдяки політиці гендерної рівності, яку впроваджує Національна гвардія України, тепер для жінок відкриті майже усі недоступні раніше спеціальності. Якщо раніше жінки могли проходити службу переважно на посадах медиків, зв'язківців, бухгалтерів, діловодів і кухарів, то тепер вони можуть бути водійками, гранатометницями, кулеметницями, снайперками, кінологинями.

За словами заступника командира військової частини 3028 підполковника Віталія Соколюка, завдяки цим змінам жінки складають майже 15 відсотків усієї чисельності особового складу.

Завдяки політиці гендерної рівності жінки складають майже 15 відсотків усієї чисельності особового складу частини.

-У нашій частині уже, здається, нікого не здивуєш тим, що жінки обіймають посади, які раніше були «чоловічими», - каже лейтенант Маргарита Кисляк.

Маргарита КислякМаргарита КислякАвтор: Микола Коваль

Зараз Маргарита перебуває у декретній відпустці – кілька місяців тому вона народила дитину. Про жінок на «чоловічих» посадах Маргарита знає не з чужих розповідей. До того, як стати мамою, вона у військовій частині 3028 командувала взводом. Ба більше – Маргарита була першою жінкою на посаді командира взводу у Національній гвардії України!

Маргарита Кисляк у двадцять два роки командувала змішаним взводом – у її підпорядкуванні були солдати строкової служби, а також військовослужбовці за контрактом - чоловіки і жінки.

- Підлеглі переважно були моїми ровесниками і особливих проблем з ними не виникало, - каже Маргарита Кисляк. – Напевно, їм самими було цікаво, що командиром у них жінка і такого ні в кого більше немає.

А от дехто з колег, зізнається Маргарита, неоднозначно сприйняли її призначення на посаду.

-Певні упередження, звичайно, були, - каже Маргарита, - не всі вірили, що жінка на цій посаді буде справлятися зі своїми обов’язками. Доводилось докладати чимало зусиль, багато вчитись, переймати досвід колег, щоб доказати, що мене призначили на посаду не випадково.

 

Діана Гогія – харків’янка. У Калинівку на службу потрапила за розподілом, після закінчення Академії Національної гвардії України у рідному місті.

Діана ГогіяДіана ГогіяАвтор: Микола Коваль

Лейтенантку Гогія призначили на посаду заступниці командира роти з роботи з особовим складом. Усі її підлеглі – чоловіки.

-Я була першою жінкою на посаді заступника командира роти. Я й зараз у частині єдина жінка на такій посаді, - каже Діана. – Для багатьох було дивним, що жінка стала заступницею командира роти. Спочатку було важко, але не через якісь упередження, а через те, що одна справа навчатися в академії, а зовсім інша – реальна служба. Часом у деяких питаннях бракувало досвіду, але за два роки я отримала гарну практику, працюючи зі строковиками і контрактниками. Це спочатку колеги чи підлеглі звертають увагу на стать. Із часом, коли ти себе проявляєш, показуєш свою компетенцію, до тебе починають ставитися як до професіонала.

Діана ГогіяДіана ГогіяАвтор: Микола Коваль

Діана каже, що завдяки впровадженню гендерної політики у Національній гвардії, для жінок значно розширились можливості, зокрема і для обіймання командирських посад.

 

Аліна Середа має досвід служби на різних посадах. Перш ніж прийти на службу у Національну гвардію, жінка була військовослужбовицею Збройних Сил України, несла службу у зоні проведення Операції Об’єднаних Сил.

У Збройних Силах України Аліна Середа була на посаді начальниці їдальні. Але, каже, що завжди хотіла працювати з людьми. Цю мрію вона реалізувала в Національній гвардії.

Аліна СередаАліна СередаАвтор: Микола Коваль

У військовій частині 3028 Аліна Середа спочатку обіймала посаду кухаря, але прагнула вчитися і вдосконалюватись. Командування частини бачило ці прагнення і сприяло професійному зростанню жінки.

Аліна Середа двічі пройшла навчання у навчальному центрі Національної гвардії. Після першого стала командиркою відділення, а після другого - головною сержанткою взводу. Кожен навчальний курс вона закінчувала з відмінними оцінками, щоразу підтверджуючи, що зробила правильний вибір, обравши службу у війську.

-Коли я навчалася у навчальному центрі Національної гвардії, то із 70 осіб було 5 жінок, - розповідає Аліна Середа. – Спочатку відчувалося, що з боку чоловіків до нас було таке ставлення, ніби потрапили туди «по блату», з кимось домовились. Але таке ставлення змінилося, як тільки розпочалися практичні заняття - тоді чоловіки побачили, що ми з ними працюємо на рівних, а з деяких предметів у нас навіть кращі знання. Якщо жінка виконує завдання не гірше, а часом і краще за чоловіків, тоді змінюється ставлення, з’являється повага з боку колег. Зараз мене уже сприймають не як Аліну, а як головного сержанта взводу.

Аліна СередаАліна СередаАвтор: Микола Коваль

Зараз Аліна обіймає посаду головного сержанта взводу і її служба – це робота з особовим складом, постійні заняття з тактики, вогневої підготовки, усього, що стосується бойової готовності оперативного підрозділу на бронеавтомобілях.

-Задатки командира у мене, напевно, з дитинства, - напівжартома каже Аліна Середа. - Я з багатодітної сім’ї, у мене шестеро молодших сестер, яких мені з дитинства доводилось доглядати. Із дитинства мріяла бути військовою, але здійснити цю мрію вдалося, коли розпочалися гендерні зміни у силових структурах.

 

Про військову службу з дитинства мріяла і Олександра Демко.

У 19 років дівчина підписала контракт і стала військовослужбовицею Національної гвардії України. Першою посадою, яку обіймала Олександра, була посада стрільця-санітара. Далі було навчання у навчальному центрі НГУ, після якого дівчині присвоїли звання молодшого сержанта і вона стала командувати відділенням.

Олександра ДемкоОлександра Демко

Дівчина каже, що за два роки служби не було жодного разу, аби вона пожалкувала про те, що пішла у Національну гвардію.

Зараз Олександрі двадцять років і в її підпорядкуванні десять солдатів строкової служби. Вона - наймолодша командирка відділення у частині. Часом її підлеглі старші за віком за свою командирку, що викликає у них певне здивування, коли взнають, що ними командуватиме молода дівчина. «Треба бачити їхні очі, коли дізнаються хто у них буде командиром», - жартує дівчина.

-Командир відділення – це універсальний солдат, - каже Олександра. – Ми повинні знати все, чого навчаємо своїх підлеглих – тактику, медицину, вогневу підготовку, бути у належних фізичних кондиціях. Принцип «не вмієш сам – вчи інших» не для мене. Намагаюся бути прикладом для своїх підлеглих – влучно стріляти, швидко розбирати автомата, разом з солдатами бігаю на заняттях з фізичної підготовки. Коли жінка на командирській посаді, це додаткова мотивація для підлеглих. Вони не хочуть в чомусь поступатися.

 

Жінки-командирки – це додаткова мотивація для підлеглих. А їх самих мотивувати не потрібно, вони і так достатньо вмотивовані, хочуть вдосконалюватись і зростати професійно.

ЖІнки-командирки - додаткова мотивація для підлеглих

Діана Гогія, наприклад, зараз проходить спеціальний курс інтенсивного вивчення іноземних мов в Академії Нацгвардії, вдосконалює англійську мову і мріє про участь у міжнародних проєктах НГУ.

У Олександри Демко кілька мрій. Програма мінімум – підвищити свою кваліфікацію і стати головною сержанткою взводу, а програма максимум – завершити навчання в університеті, здобути вищу освіту і отримати офіцерське звання.

Маргарита Кисляк каже, що не збирається використовувати усю відпустку з догляду за дитиною – хоче якомога швидше повернутися на службу.

-Закінчу грудне вигодовування і повернуся на службу, щоб не втрачати навичок і знань, - розповідає про плани на майбутнє Маргарита.

-Я на своєму місці, але до повного здійснення мрії ще далеко, - каже Аліна Середа. – Сподіваюся, що головний сержант взводу - це не крайня моя посада. Далі буде!

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.

Джерело: https://kalynivka.city/articles/134290/u-nashij-chastini-nikogo-ne-zdivuyesh-tim-scho-zhinki-obijmayut-cholovichi-posadi?fbclid=IwAR1pa6U73e91HUcM-FWdl1cr0OUBE6OjGEUWCME_NxlHNmsR0OIWlmA5mAQ