28 жовтня

Вінницькі гіперлокаліні ЗМІ – серед гендернонайчутливіших в Україні: підсумки моніторингу 2020

Вінницькі гіперлокаліні ЗМІ – серед гендернонайчутливіших в Україні: підсумки моніторингу 2020

У період 11-17 жовтня відбувся останній цьогорічний етап гендерного моніторингу публікацій 5 гіперлокальних друкованих та 5 онлайн-видань Вінницької області. У Вінницькій області аналізу підлягали такі видання: а) друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (Іллінецький район), «Краяни» (Могилів-Подільський район), «Життєві обрії» (Хмільницький район); б) онлайн-медіа: «БарNews.City» (Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (Калинівський район), «Ладижин новини» (м.Ладижин, Тростянецький район) та «РІА Козятин» (Козятинський район).

 

Моніторинг проводиться з метою виявлення рівня гендерного балансу в журналістських матеріалах гіперлокальних медіа, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів на позначення посади / професії / виду діяльності жінок. Також під час моніторингу експерти відстежували наявність стереотипного та сексистського контенту і публікацій на гендерну тематику. Попередні чотири хвилі відбувалися в лютому, квітні,  червні та серпні 2020 року.

 

За п’ять хвиль моніторингу присутність жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку запитують) і героїнь/героїв журналістських матеріалів в матеріалах локальних ЗМІ становить 41.8 % жінок, та 57.2% чоловіків. В останній, жовтневий моніторинг цей показник склав - 42% жінок та 58% чоловіків і тотожний лютому. Також нагадаємо, що у червні ­результати були: 45% жінок та 55% чоловіків; у квітні спостерігався дисбаланс – 38% жінок і 62% чоловіків. Можна зробити висновок, що протягом моніторингу статистичні дані не змінилися. Загальна частка присутності у медіа чоловіків та жінок – виглядає достойно на фоні гіперлокальних ЗМІ 24 областей України.

А от загальний рівень вживання фемінітивів протягом дослідження коливався, але в середньому становить 53%. Але прослідковувалася тенденція до зростання: червень - 49%,  серпень -  58%, жовтень – 53%. Районні ЗМІ почали приділяти цьому більш уваги.  

 

Публікації COVID-19

 

У жовтні 2020 року знову спостерігається тенденція зменшення уваги до теми COVID-19. Їй приділено уваги у 14% контенту в період монітору. 18% у інтернет ЗМІ та 8% у друкованих виданнях. Хоча кількість хворих в регіоні зростає, проте до теми повертаються менше і, переважно,  розповсюджуючи інформаційні повідомлення пресслужб.  Це цілком може бути пов’язано із кількістю передвиборчих матеріалів, які переважали у жовтні. Тому і не дивно, що у серпні 2020 року цій темі було присвячено більше уваги - 28% контенту (41% - в інтернет-виданнях, 9% - у друкованих), у червні – 11%  ( 12% в друкованих ЗМІ і 11 % в інтернет-виданнях). Перевага інтернет-виданнях через те, що вони практично щодня дають статистичні дані з офіційних джерел. Хоча такі новини безликі – їх не коментують посадовці, а лише статистичні дані.

 

Тенденція того, що коментатори в контексті коронавірусу з’являються  у «медичній тематиці» - залишається.  В освітній тематиці в жовтні дещо більше – це пов’язано із налагодженням навчального процесу. В інтернет-виданнях – це сім публікацій,  в друкованих – 4, в котрих чоловіки-експерти п’ять разів коментують, а жінки – лише раз. Політики в жовтні, не зважаючи на виборчий процес, практично не торкаються теми пандемії. Однозначно можна зробити висновки, що тему COVID-19 в основному коментують чоловіки-експерти 87% , частка жінок – мізерна (13%) в онлайн-виданнях та відсутні у друкованих. Щодо героїнь/героїв – то їх немає у друкованих виданнях, в інтрент – лише по одному згадуванню протягом тижня – по 50%.

 

Загалом впродовж моніторингового періоду ситуація виглядає так:

 

 

 

Які з вінницьких гіперлокальних онлайн-видань більше уваги приділяли жінкам, а які – чоловікам, і в яких тематиках

 

Протягом трьох хвиль (жовтень, серпень, червень) моніторингу інтернет ЗМІ показують стабільну присутність експерток – 47%. З початку моніторингу у лютому цей показник був – 38%. Приємно, що журналістські колективи видань звернули увагу на це і почали більше приділяти уваги присутності жінок на сторінках видань. Стосовно героїнь публікацій, то тут показники коливаються  у жовтні – 47%, у серпні - 60% , у червні – 35% та у лютому – 42%.  46% героїнь публікацій - це результат чотирьох хвиль моніторингу.

 

 

 

У цей моніторинговий період значна кількість експерток у темах: «медицина», «бізнес», «спорт», «розвагидозвілля», «кримінал» - більше 50%. Теми «політика», «Освітанаука», «культура» - від 40 до 50%, решта тем – від 20 до 40%.  Жінки-коментаторки присутні у всіх виданнях. Найбільше їх Жмеринка.City, і це  в темі «політика»,  найменше - БарNews.City і лише у темі «політика», в решті тематик - відсутні.

 

Чоловіки-експерти у цей моніторинговий період присутні у всіх категоріях і доля експертів складає – 53%.  Найбільше їх в політичній тематиці, де вони коментують -  58% контенту, на другом місце «освіта» - 56% . Найменше у темі «соціальної політики».  Найбільша перевага експерток над експертами – в матеріалах про соціальну політику. В ній жінки виступають експертками у 83%, а в чоловіки – у 17%. В порівнянні із серпнем цей показник збільшився – 70% на 30%.

 

Найбільш гендернозбалансованими (за кількістю жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв) є новини інтернет-видання «РІА Козятин». Найбільша перевага експертів над експертками – у матеріалах інтернет-ресурсу «БарNews.City». У Калинівка.City героїнь 50%, проте експерток – менше (29%)

 

 

Фемінітиви

Загалом в онлайн-виданнях назви професій, посад, зайнятості жінок у жіночому роді (фемінітиви) вживані у 55% випадків. Спостерігається динаміка, коли з кожною хвилею моніторингового періоду показник фемінітивів -  корелюється. Якщо у серпні мали – 59%, то у червні – 67%,  а у лютому – 51%. Загалом, вінницькі гібперлокальні ЗМІ досить достойно виглядають за весь час моніторингу.

 

Найбільше фемінітивів – у «Ладижин.новини» (100%), переважають вони у «Калинівка.City» (75%). У «Жмеринка.City” – показник вживання посад у жіночому роді складає 41%.

Варто зазначити, що частина маскулінітивів з’являлися в матеріалах, пов’язаних із виборчим процесом (до уваги не брали передрук даних із сайтів ЦВК та політичних партій  із біографічними даними кандидатів).  На жаль, журналісти і редактори не звертають увагу на редагування таких повідомлень. Наприклад: «я – депутат Вінницької обласної Ради, голова постійної комісії та є кандидатом в обласну Раду від «Української стратегії Гройсмана» (Станіславенко), Ірина Добжанська – кандидат у депутати, заступник міського голови з гуманітарних питань Ольга Боровська, секретар засідання – Олеся Хізяк, Ольга Боровська – кандидат на посаду міського голови, начальник відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Ірина Добжанська, психолог та тренер проєкту Тетяна Конарська, тренер-консультант Яніна Кравченко, директор школи Юлія Когут, начальник управління освіти Аліна Твердохліб, Директор освітнього закладу Юлія Когут». Таке вживання посад присутнє майже у всіх виданнях. І хоча у звіті за минулий моніторинговий період експерти акцентували увагу журналістів на вживання фемінітивів, але достатньої уваги у редакційних колективах цьому не було приділено. Тим більш, що на рівні законодавства закріплена гендерна квота. Отож: «кандидатка в депутати», «депутатка», «очільниця партійного осередку», «секретарка комісії», «членкиня дільничної комісії» тощо. Такі звернення присутні в переважній кількості у Жмеринка.Сity: “очільниця міськрайонного суду Любов Сенько, кандидатка у депутати Людмила Станіславенко, жмеринчанка, депутаток, головуюча засідання, жмеринчанка Валентина Клецко”.

Щодо стереотипів, то їх в моніторинговий період в інтернет-ЗМІ – немає.

Загалом найбільш гендерночутливими виданнями у жовтні є «Ладижин новини» - 58%, друга сходинка у Калинівка.City – 51%,  фактично 0.3% відділяють «РІА Козятин» від «БарNews.City» (47% та 46.7%).

 

 

Щодо тематичних публікацій. Така публікація у моніторинговий період є на сайті Калинівка.City. Чому для родини Глушків-Кучеренків з Іванова День захисника України став родинним святом.: «В публікації приділена увага жінці в українському війську: Військовий чин дідуся та дядька став прикладом для юної Віталіни Кучеренко, яка вирішила також пов’язати свою долю із армією.У минулому році дівчина поступила на навчання до Волинського ліцею з посиленою військовою підготовкою.»

Цій же тематиці представлений у Ладижин.Новини:«Вони вже піднялися. І хочу сказати, що в багатьох жінок, яких я знаю, патріотизм такий, що декому з чоловіків потрібно ще добре попрацювати в цьому плані. А деякі жінки навіть в професійному військовому розвитку перевершують багатьох чоловіків.»

За підсумками гендерного моніторингу 2020 року найбільш гендерночутливим серед локальних інтренет-видань є «Калинівка.City» (58%). Це видання є водночас найбільш гендерночутливим по Україні (https://bit.ly/3e5VHyY).

Решта видань розділяють один від одного кілька відсотків. Друга сходинка – за РІА Козятин, третя - БарNews.City,  БарNews.City та Ладижин новини – 43% та 42% відповідно. В цілому видання показали досить пристойний результат.

 

 

Чи дотримуються вінницькі районні друковані медіа гендерного балансу? Хто із них більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам і в якій тематиці?

У друкованих виданнях доля експертоку жовтні складає  33%.  Варто зазначити, що протягом чотирьох хвиль моніторингу результати змінювалися. У серпені - 20%, у червні 44%, у лютому – 35%. А  героїнь у жовтні – 33%,  в серпні - 35%, у червні - 53%, у лютому 55%. Прослідковується тенденція до зменшення кількості героїнь.  «Жіночою» у жовтні виявилася тема політики–36 % експерток, тема «освіти» - 80% та 35% у теми соціальної політики. Ще у восьми темах – жінки-експертки практично відсутні. Щодо «героїнь», то «героїнь» -  42%. Це дещо менше, ніж у лютому, де було 55%, у червні – 53%, але більше, ніж у серпні – 35%.

Як бачимо із діаграми, жінки експертки/героїні фактично відсутні в темах «економіка» і «кримінал/дтп».

 

 

 

Найвищий відсоток експерток – у публікаціях «Подільської зорі» (37 %). Взагалі експертки відсутні у  «Життєвих обріїв». Проте героїнь більше у «Життєвих обріях» (57%), у «Подільській зорі » (47%), а найменше – у «Трудовій славі»  - 18%.

 

Як бачимо із інфографіки у газети «Краяни» - є 100% фемінітивів. У «Життєвих обріях» вперше за моніторинговий період відсутні як жінки-експертки , так і фемінітивни. «Трудова слава» впродовж усіх моніторингових хвиль мала не такі високі показники, що доводять і жовтневі результати.

 

 

Фемінітиви

 

У друкованих виданнях кількість слів на позначення професій, діяльності, посад жінок, вжитих у жіночому роді, складає – 52%. Це фактично ж такий результат, який був у серпні, і набагато кращі за показники у червні - 33%. Нагадаємо, що у лютому показник був 61% - і це найвищий за період моніторингу.

У «Подільській зорі» 50% на 50%. Хоча у цьому виданні найпоказовіші мускулінітиви: «міністр освіти України Лілія Гриневич, директор комунального закладу Олена Щербань, директор ЗДО Барвінок Галина Володимирівна Юнова, директор ЗДО Малятко Галина Федорович, Директор ЗДО Росинка Людмила Довжок, спеціаліст відділу освіти Олена Бугай 2, вчитель української мови Анастасія Горденкова» . Цікаво, що «міністр освіти України Лілія Гриневич» - зустрічається у всіх виданнях. І, скоріш за все, надруковано з пресрелізу. Але на фоні всіх газет моніторингу, лише у газеті «Краяни» під час редагування була зміна – «міністерка освіти Лілія Гриневич».

 

Загалом таблиця мускулінітивів та фемінітивів у друкованих та інтернет виданнях виглядає наступним чином:

 

 

Як бачимо, показники досить високі і свідчать про те, що у колективах все ж таки намагаються вживати фемінітиви. За словами редакторів, увага журналістів та коректорів була спрямована на це. Про що свідчать результати трьох попередніх хвиль. Проте, за їхніми словами, не завжди уважно в колективі ставляться до текстів, хоча цілком поділяють думку про те, що ЗМІ мають привчати аудиторію до правильного вживання фемінітивів. Тетяна Фоменко, редакторка газети «Краяни», зазначила: «Спочатку моніторингу, в колективі якось напружено поставилися до того, що будуть відслідковувати наш контент. Втім, за результатами звітів, і наведеними в них прикладі, стало очевидно, що дотримання гендерної чутливості – це тренд. І нам хочеться бути в тренді. Тому дякуємо за роботу і те, що ми професійно зросли».

 

 

 

 

Загалом за всі п’ять хвиль моніторингу найбільш гендерночутливою стала газета із Хмільника «Життєві обрії» - 47%, на другій сходинці «Краяни» - 46%. За весь моніторинговий період ми спостерігали, як одні газети ставали лідерами рейтингів, а наступного місяця – поступалися своїм колегам. Втім, приємно, що редакції відповідально поставилися до своєї роботи, приділяючи увагу гендерним питанням.

 

 

Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальнихмедіа Вінничини у жовтні 2020 року склав 46%. Річний показник – 46%, що означає друге місце в Україні серед інших видань 24 областей, що підлягали моніторингу.

Ознайомитися із загальними даними моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані - https://bit.ly/3kj3YSi, дані за 2020 рік - https://bit.ly/3e5VHyY  

Експертка з моніторингу –

Голова Вінницького прес-клубу

Наталка Болховська

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews