ВІННИЦЬКІ ГІПЕРЛОКАЛЬНІ МЕДІА - ЛІДЕРИ З КІЛЬКОСТІ ЖІНОК ЯК ЕКСПЕРТОК У МАТЕРІАЛАХ
У червні 2024 року закінчилася третя хвиля гендерного моніторингу (попередні відбувалися у лютому та квітні). Аналізу підлягали публікації 5 районних друкованих та 5 районних онлайн-видань Вінницької області. Друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (колишній Іллінецький район), «ВІДА» (Могилів-Подільський район – ребрендінг газети «Краяни») та видання «Ямпільські вісті» (Могилів-Подільський район). Серед онлайн-медіа: «БарNews.City» (колишній Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (колишній Калинівський район), «Життєві обрії» (м.Хмільник, Хмільницький) та «РІА Козятин» (колишній Козятинський район).
Тема війни в гіперлокаальних медіа
Як друковані видання висвітлювали тему війни у червні? Опору нашої країни російському загарбнику як на фронті, так і у тилу стосувалося 58 із 161 матеріалів (36%). На сторінках районних видань закарбовуються прізвища загиблих у цій несправедливій війні. Наші журналісти проводжають з земляками в останню путь Героїв Вінниччини. В кількох виданнях бачимо нову традицію, яка з’явилася у зв’язку із загибеллю військових. «Прапор, яким була вкрита труна, ставши на коліно, передав сину Героя" – пишуть «Ямпільські вісті». Передача українського прапору, як символу віри у Перемогу, спостерігається у кожному районі.
Збільшилася і кількість публікацій, пов’язаних із політичною тематикою. Це стосується як і міжнародної політики, так і місцевих подій. Так у «Прибузьких новинах» парламентарка Юлія Тимошенко ініціює створення комісії щодо відновлення енергетичного сектору через рекетні удари рашисті. В «Подільській зорі» цю тему коментує Президент Володимир Зеленський та експерти з питань енергетики Андріян Прокопів та нардеп Серій Нагорняк. У газеті «ВІДА» йдеться про ініціативу депутатів області щодо створення Книги пам’яті. Мар'яна Нарожна, депутатка обласної ради: "Книга Герої Вінниччини - це та ціна, про яку ми маємо пам'ятати". У двох виданнях народна депутатка Ірина Борзова коментує президентські ініціативу щодо формули миру на саміті у Швейцарії. Міжнародній тематиці також присвячені публікації схвалення передачі систем Patriot президентом Байденом.
Під час моніторингового тижня порушувалася і релігійна тема. На сторінках “Подільської зорі” йдеться про інститут капеланства. Капелан Вадим розмірковує про потреби солдат у відвертих розмовах на фронті. Зовсім інший фокус у “Трудовій славі”. Тут мова йде про перехід приходу до Православної Церкви України. Батьки загиблого на фронті Сергія Драча зачитали лист сина щодо церковного переходу. Матеріал наповнений емоціями, проте показав толерантне ставлення громади до цього питання. У газеті “ВІДА” йдеться про волонтерську підтримку отця Павла.
Кількість героїнь (тих, про кого згадують) у матеріалах, дотичних до теми війни, склав 43%, а експерток (кого цитували, хто коментували) – 37%.
В онлайн-виданнях теми війни у моніторинговий період стосувалося 28% матеріалів (69 публікацій із 243). Найбільше повідомлень у «Життєвих обріях» та БарNews.City (43% та 38%). У стрічці всіх інтернет-видань присутні новини про загибель наших воїнів на фронті. Першоджерелами цих трагічних повідомлень, як правило, виступає керівництво місцевих громад.
У «RIA Козятин» акцентують увагу на актуальній сьогодні темі мобілізації: «Ми актуалізуємо військово-облікові дані громадян, до нас уже зверталися з цього приводу козятинчани,» — каже заступниця начальника Центру адміністративних послуг в місті Козятин Юлія Костенчук. Ця тема прозвучала лише у цьому медіа. На інших ресурсах політично-військова тематика була іншою. Від політично-соціальних ініціатив групи депутатів «Ми – вінничани» у стрічці БарNews.City до коментування народною депутаткою Іриною Борзової формули миру на саміті у Жмеринка.City та «Життєвих обріях».
Кожне із онлайн-видань у своїх новинних стрічках згадують про фронтові втрати вінничан протягом місяця, закликаючи громади вийти зустріти Героїв та провести їх в останню путь.
Жмеринка.City розповідає про військову-медикиню Олену, яка пішла на фронт рятувати життя нашим захисникам. Олена, яку дома чекає донька-медсестра та внучка, згадує, як «допомагала кремезному бійцю із розтрощеною ключицею та численними осколковими пораненнями».
Моніторинговий період припав на післядень Захисту дітей та останніх шкільних дзвінків. У більшості публікацій на ці теми йдеться про те, що лише завдяки нашим захисникам діти в тилових областях можуть отримувати освіту та мати невеличкі свята. Під час урочистостей до 1 червня проводилися благодійні продажі, кошти від яких йшли бійцям.
«RIA Козятин» написав про пані Ірину – матір загиблого воїна, яка відвідала школу.
На сайті Жмеринка.City наводять страшну статистику про поранених і загиблих дітей внаслідок збройної агресії росії проти України.
Кількість жінок як експерток і героїнь публікацій у моніторинговий період в онлайн-виданнях: 48% та 32% відповідно.
Які з вінницьких гіперлокальних онлайн-видань більше уваги приділяли жінкам, а які – чоловікам, і в яких темах
Загалом за моніторинговий період було опрацьовано 243 матеріалів в онлайн-виданнях.
У 52% випадках жінки виступали експертками та в 44% – героїнями публікацій (цей показник фактично є сталим для кількох моніторингових періодів).
Переважну більшість жінок (і як експерток, і як героїнь) зафіксовано в новинах «Жмеринка.City» (68% та 60%). До речі, варто зазначити, що саме у новинах цього видання ми бачимо значну кількість жінок на керівних посадах в органах місцевого самоврядування. Їх досить часто згадують і цитують. Однак з іншого боку – це дисбаланс у бік чоловіків. Видання «БарNews.City» (58% та 44%) та «RIA Козятин» (52% експерток та 44% героїнь) – тримають відносний баланс.
Фемінітиви
Лідерами з використання фемінітивів є «Життєві обрії» (94%) та «Калинівка.City» (93%). Помітно, що це є редакційною політикою видань, тож поодинокі маскулінітиви, які закралися і не дали досягнути позначки 100% (Юлія Вікторівна – спонсор свята, Аліна працює юристом і кондитером) будемо вважати прикрим випадком.
На другій позиції - БарNews.City (77%). Видання прагне вживати фемінітиви, але іноді вагається, тож одночасно тут існують і «директорка фабрики» - і «начальник відділу», і «викладачка» - і «режисер-постановник».
З огляд на отримані дані, найбільш гендерночутливими (за середнім показником кількості жінок, чоловіків і фемінітивів) у червні стало два інтернет-видання – «БарNews.City» та «Калинівка.City» (по 58%).
Щодо тематичних публікацій. До таких моніторингова група віднесла шість матеріалів. Серед них про працевлаштування та допомогу жінкам Барської швейної фабриці у БарNews.City. Про бойову медикиню пані Олену із Жмеринки у «Жмеринка.City». До проблем проходження обстеження жінок на мамографі звернули увагу журналісти «RIA-Козятин». Хоча в даному матеріалі варто б було згадати і про загрозу раку молочної залози і у чоловіків і окреслити певні симптоми, за якими і їм варто проходити обстеження. «Калинівка.City» розповідає у своїй стрічці про перемогу команди юних волейболісток, популяризуючи цей вид спорту серед громади.
Експерка моніторингу звернула увагу ще на один матеріал у«RIA-Козятин» . Мова йде про перукарок-модельєрок, які змагалися на кращу роботу у Козятинському залізничному училище. Із контексту очевидно, що серед учасників не було жодного чоловіка. Хоча автори/-ки публікації у чоловічому роді говорять про всіх претенденток на перемогу і учасниць змагань.
Ще одна публікація у «RIA-Козятин» привернула увагу експертки. Мова йде про рекламний матеріал під назвою «Рекомендуємо салони краси Козятина, де тебе зроблять ідеальною (партнерський проєкт). Читаємо: «Чи вмієте ви отримувати задоволення від маленьких радощів? Як часто приносите собі втіхи і дозволяєте робити те, що хочеться? Жінка просто зобов'язана навчитися відчувати задоволення, якщо прагне стати привабливою і чарівною. На допомогу вам прийдуть салони краси та СПА!»А далі:
Виявляється, що послуги спрямовані не лише на жіночу аудиторію, а й на чоловічу та дитячу. Подібні промо-публікації формують у читачів та читачок певні стереотипи щодо салонів краси. Варто такого уникати, слідкувати з рекламним контентом та збалансовувати його.
Друковані видання і гендерний баланс
У друкованих виданнях було проаналізовано 161 матеріалів, в яких кількість експерток складає 48%, а героїнь – 42%. Це – майже порівну з чоловіками як експертами та героями публікацій.
Найбільше експерток, як у квітні, у ВІДА – 63%, друга позиція за «Трудовою славою» - 57%. «Прибузькі новини» перейшли з другої квітневої позиції (59%) на четверту – 44%. Збалансована кількість експерток і експертів (49% і 51% відповідно) та героїнь і героїв матеріаліалів (46% і 54% відповідно) – у «Ямпільських вістях».
Найбільше експертки та героїні представлені у темах «політики». Вони є у чотирьох з п’яти видань (відсутні лише у «Подільський зорі»). У «Ямпільських вістях» практично паритет – (42% та 50%). Жінки героїні та експертки 100% представлені у темі соціального захисту. Найбільше їх і у темі «дозвілля» - 71% та 77%. Переважають жінки і у «медицині» - 100% та 71%. У темі «бізнесу» не так вже й багато експерток та героїнь – 20% та 10%.
Фемінітиви
Лідерами у вживанні фемінітивів є «ВІДА» та «Ямпільські вісті» - по 100%. Друга сходинка за «Подільською зорею» - 86%, третя – у «Прибузьких новин» - 73% і лише в контенті «Трудової слави» їх усього 9%.
Помітним є вживання маскулінітивів на позначення професій працівниць державного сектору: «начальник фінансового управління Тетяна Івашківська, начальник управління освіти Світлана Крот, директор будинку культури Надія Колесник, волонтер Оксана Попик, вчитель-методист Віра Сергієнко».
Очевидно, журналістам і журналісткам видань варто все ж таки більше звертати увагу на вживання посад, виховуючи культуру мовлення у представників/представниць державного сектору, місцевого самоврядування. А особливо – галузі освіти. Адже культура мовлення передається учням та ученицям і вони її наслідують.
За результатами червневого моніторингу найвищий рівень гендерної чутливості серед друкованих видань – у газет ВІДА та «Ямпільські вісті» – по 65%. Це – один із найвищих показників серед усіх медіа України, які підлягали моніторингу. Вітаємо, колеги, і дякуємо!
Газета «Подільська зоря» писала матеріали на гендерну тематику: «Переселенка з Криму відкрила власну пекарню на Вінниччині» та «Кермує комбайном і трактором: вінничанка займається фермерством, колекціонує часник, полуницю та фіалки». У редакції газети «Подільська зоря» прийняли політику гендерної чутливості. Насправді важливим є не лише формалізування певних політик, але їх дотримання. Дякуємо журналістам та журналісткам видання за порушення таких важливий у найскладніший для України період тем. Підтримка та висвітлення успішних історій про ВПО – це важливий крок для їхнього інтегрування у місцеві громади. Таким же важливим і є відображення ролі жінок у здавалося б чоловічих професіях. Під час війни, коли більшість чоловіків на фронті, жінки не лише підтримують важливу для країни аграрну галузь, але й мають гарні досягнення.
Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Вінниччини у червні 2024 року склав 55%. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу –
Голова Вінницького прес-клубу
Наталка Болховська
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк
