28 червня

ВІННИЦЬКІ ГІПЕРЛОКАЛЬНІ ЗМІ: ПРО ФЕМІНІТИВИ «ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ»

Третя хвиля цьогорічного гендерного моніторингу в період з 06 по12 червня відбувається під час повномасштабної війни росії проти України. Країна потрохи адаптується до життя у нових воєнних реаліях, тому ми продовжуємо досліджувати гіперлокальні медіа Вінницької області.

Нагадаємо, що аналізу підлягали публікації 5 районних друкованих та 5 районних онлайн-видань Вінницької області: а) друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (Іллінецький район), «ВІДА» (Могилів-Подільський район – ребрендінг газети «Краяни»), «Життєві обрії» (Хмільницький район); б) онлайн-медіа: «БарNews.City» (Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (Калинівський район), «Ладижин новини» (м.Ладижин, Тростянецький район) та «РІА Козятин» (Козятинський район).

Журналісти локальних медіа не лише подолали економічні виклики, вони продовжують оперативно, об’єктивно інформувати громади про місцеві події, події на фронті, сприяють інтеграції біженців до місцевих громад.

Насамперед велика подяка журналіст/к/ам та редактор/к/ам гіперлокальних медіа за їхню проукраїнську позицію та патріотизм. Не зважаючи на економічні виклики (держказначейства в умовах воєнного стану на певний час заблокувала рахунки редакцій, що унеможливило вчасний розрахунок із друкарнями), редакції не припинили своєї роботи, продовжуючи інформувати населення про ситуацію в країні та регіоні.

89 з 197 матеріалів друкованих і онлайн ЗМІ були присвячені темі війни. «Українці втомилися від війни» - таке твердження останнім часом бутує у суспільстві. В порівнянні із минулим моніторинговим періодом, кількість публікацій, у яких йдеться від події на фронтів до локальної інформації: прийом біженців, забезпечення гуманітарних центрів, волонтерська робота, культурно-мистецьких подій – незначно зменшилася. Проте з’явився найтрагічніші повідомлення – героїчна смерть та поховання захисників України. Репортажі присутні у кожному виданні. Журналісти та журналістки намагають закарбувати історію кожного война, який загинув за Україну в літописі своїх громад.

Якщо у квітневій моніторинговій хвилі було очевидним те, що жінки активно брали на себе управлінську функцію у тилу (32-ти двох матеріалах онлайн та друкованих ЗМІ жінки виступали експертками та героїнями), то у червні ситуація змінилася. Жінка у ролі матері, дружини, доньки, коханою… Матері та дружини розповідають про своїх героїв. У матеріалі РІА Козятин «Всеньке село за ним плаче». Пам’яті нашого Героя Олега Шарая» - мати Олега розповідає про життєвий шлях свого сина. А журналісти, описуючи долю Героя, дякують дружині, доньці та онучці за мужнього і хороброго воїна. І матеріалів із таким контентом достатньо багато. У Жмеринка.City розповідають про допомогу переселенцям та інтеграцію до місцевих громад. Зокрема про історію сім’ї Інни Кестерової, якій допомагають представниці місцевих соціальних служб. А також про долю переселенки Віри Матвєєвої, якій довелося жити при двох війнах та двічі рятувалася від «русского міра». Загалом матеріалів, які стосуються війни – 41%. Найбільше їх зафіксовано в онлайн-видання «RIA Козятин» - більше третини.

У друкованих ЗМІ 46% матеріалів присвячені темі війни. В той же час ми бачимо роль жінки в забезпеченні роботи тилу. В матеріалі «Прибузьких новин» ідеться про те, як жінкам, працівницям місцевого хлібзаводу, доводиться працювати під час «повітряних тривог»: «Жінки працюють, незважаючи на сирени тривоги, бо хліб в печі не залишиш…» І цю роботу можна порівняти із фронтовою, бо від неї теж залежить життя людей.

На сторінках могилів-подільського часопису ВІДА мами підлітків Валерія та Арсена розповідають про те, які підтримують волонтерські ініціативи своїх дітей. Валерія робить обереги, а Арсен виготовляє квас. Зібрані кошти передають ЗСУ.

В_г_др

На жаль, все більше і більше з’являється некрологів у локальних ЗМІ. «Жмеринка на колінах зустріла загиблого на війні Героя Руслана Байбарзу», «Був золотою людиною і славним командиром: у Писарівці попрощалися з загиблим земляком» - заголовки такого змісту бачимо у всіх виданнях. Кожна втрата – це біль і сум. Кожна втрата – це ціна, яку ми платимо за незалежність нашої держави. Кожна втрата – стимул дати відсіч ворогу як на фронті, так і в тилу. І до цієї мети докладають максимальне зусилля як чоловіки, так і жінки.

Які з вінницьких гіперлокальних онлайн-видань більше уваги приділяли жінкам, а які – чоловікам, і в яких тематиках

Загалом за моніторинговий тиждень  було опрацьовано 126  матеріалів в онлайн-виданнях.

У 48 % випадках (на 10% менше, ніж у квітні) жінки виступали експертками та в 31% – героїнями публікацій (цей показник фактично такий, як у квітні. 

Переважну більшість жінок (і як експерток, і як героїнь) зафіксовано в новинах «Жмеринка.City» (70% та 34%) та «RIA Козятин» (56% експерток та 38% героїв). Останні, за результатами, є найбільш збалансованими у загальному підсумку.

Г_чут_Інт

Фемінітиви

Цей моніторинговий період значно відрізняється від інших тим, що вперше за весь час є видання, де взагалі відсутні як фемінітиви, так і мускулінітиви. І цього разу – це безумовний лідер за кількість фемінітивів у інші періоди - «Калинівка.City». Це не означає, що у виданні не присутні «експертки» та «героїні». Жінки присутні у публікаціях – мати, донька, сестра, подруга. Приємно, що мускулінітиви відсутні у БарNews.City та Ладижин новини.

 

Більшість мускулінітивів (слів у чоловічому роді) зафіксовано в RIA-Козятин та Жмеринка.City. Наприклад: «Директор Жмеринської міськрайонної філії Тетяна Когут, завідувач відділення соціальної роботи Центру надання соціальних послуг Наталія Стовбчата, начальник управління житлово-комунального господарства Ольга Куленко, начальник Відділу обслуговування громадян № 6 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області Наталя Абрамова, начальник служби у справах дітей Марія Камінська, заступник міського голови Ольга Боровська, Народного депутата України Ірини Борзової». Як ми вже неодноразово наголошували, схоже, що журналісти видань використовують без правок релізи місцевих чиновників. Адже в авторських редакційних матеріалах зазвичай більше фемінітивів. Тому наголошуємо, що варто більш ретельно працювати із текстами.

Отож, найбільш гендерночутливим у червні є інтернет-видання «РІА Козятин» - 55% - вперше виходять із таким показником. «Ладижин новини», «Жмеринка.City» та «БарNews.City» фактично розділили другу сходинку –42%, 43% та 48% відповідно.

Ін_Інтр

У друкованих виданнях частка експерток складає 36%, а героїнь – 44 %. Це дещо кращий результат, ніж у відповідній квітневий хвилі (27% та 36%), і дещо гірший за лютневий (40% та 45%).

Тема «війнаармія» присутня у всіх виданнях. Найбільше пише на цю тему у «Життєвих обріях» - 10 згадок експертівексперток та 6 героївгероїнь. У ВІДА тема волонтерства представлено збалансовано жінками та чоловіками – 67% експерток та 50% героїнь. Тема «економіка та бізнес» та «спорт» - краще представлені у «Прибузьких новинах». Причому у темі бізнесу експерток 80%, а героїнь – 60%. Такий відсоток доводить те, що жінки взяли на себе відповідальність не лише в управлінській сфері, а у бізнес. У «Трудовій славі» найбільше було присвячено темі «наука та освіта», де 50% експерток та 33% героїнь.

Г_ч_друк

Фемінітиви

 

Приємно відзначити, що у всіх виданнях  фемінітиви присутні і загальний показник  - 76%. Безумовним лідерами є «ВІДА» та «Подільська зоря», де рівень фемінітивів складає 100%. Друга позиція за «Прибузькими новинами» - 75%, третя за «Життєвими обріями» - 65%, «Трудова слава» - 57%.

 «Фемінітиви перехідного періоду» - такий висновок можна зробити щодо червневої моніторингової хвилі. Це коли журналісти знають і хочуть вживати фемінітиви, але інколи щось йде не так. Ось і виходить 50% 50%: «Ніна Кирилівна-- педагог, журналістка, депутат районної ради (2002--2010рр.) та сільської ради», «редактор багатьох краєзнавчих книг та авторка краєзнавчого видання».«Педагогиня, депутатка, редакторка» - варто б було до кінця довести вживання фемінітивів.

 

Ін_друк

За результатами червневого моніторингу друкованих видань найвищий рівень гендерної чутливості у газеті ВІДА – 61%, «Подільська зоря» та «Прибузькі новини» - (50% та 55% відповідно). І досить гарний результат у «Трудової слави» та «Життєвих обріїв» (41% та 40%).

Щодо тематичних публікацій та стереотипи. Такі публікації у моніторинговий період є «RIA Козятин”. Можемо говорити про три публікації. «Козянтичани множать добро» - історія майстрині Наталії Баштової, яка розповідає про історію створення ляльок-мотанок, про українські традиції, пов’язані із ними. В той же час, поруч із культурно-мистецькою тематикою, є публікація «Федорин день: що сьогодні радять робити жінкам, щоб не накликати біду? Прикмети та іменники дня», яка, відверто кажучи, формує стереотипи. Хоча можна і віднести її до фольклорних. Не зважаючи на важкий воєнний час, журналісти намагаються підтримати своїх читачів позитивною інформацію – фотопідбірка із життя козятинчанок (позитивні миттєвості життя).
Чи дотримуються вінницькі районні друковані медіа гендерного балансу? Хто із них більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам і в якій тематиці?

Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Вінниччини у червні 2022 року склав 53% (як і у квітні). Це – третя позиція в Україні Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з моніторингу –

Голова Вінницького прес-клубу

Наталка Болховська

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.