29 лютого

ВІННИЦЬКІ ГІПЕРЛОКАЛЬНІ ЗМІ: ПРО «РОЖЕВІ НОСОЧКИ» ТА «ЦИГАНОК»

У лютому 2024 році стартувала чергова хвиля гендерного моніторингу українських медіа.  Третій рік повномасштабної війни і воєнні реалії відбилися на контенті регіональних ЗМІ, тому ми продовжуємо відстежувати це і в гіперлокальних медіа Вінницької області.

Аналізу підлягали публікації 5 друкованих та 5 онлайн-видань Вінницької області: а) друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (колишній Іллінецький район), «ВІДА» (Могилів-Подільський район – ребрендінг газети «Краяни»). До цьогорічного моніторингу долучене ямпільське видання «Ямпільські вісті» (Могилів-Подільський район); б) онлайн-медіа: «БарNews.City» (колишній Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (колишній Калинівський район), «Життєві обрії» (м.Хмільник, Хмільницький) та «РІА Козятин» (колишній Козятинський район).

 

Через війну та економічну кризу видання частково зменшили обсяг сторінок. Однак журналіст/к/и продовжують оперативно, об’єктивно інформувати громади про місцеві та державні події, події на фронті, сприяють інтеграції біженців до місцевих громад. Як і друковані, так і онлайн видання переформатували свою діяльність відповідно нового закону «Про медіа», провівши реєстрацію.

 

Велика подяка журналісткам та журналістам медіа за їхню вкрай складну роботу під час війни. Адже чи не кожного дня вони через власне серце пропускають в ефір трагічні матеріали про загибель на фронті своїх земляків та землячок. Емоційне вигорання, а іноді і професійне, не відбивається на інформаційній мапі аудиторії. 

 

Фактично кожен другий матеріал стосувався прямо чи опосередковано війни: 153 з 332  матеріалів друкованих і онлайн ЗМІ.  Журналісти та журналістки закарбовують історії кожного война, який загинув за Україну в літописі своїх громад. Також у медіа присутні і історії про войнів, які і зараз боронять нашу державу. Героями публікацій стають і військові, які перебувають у відпустка, які одружуються, які повертаються до громад після демобілізації. Забезпечення гуманітарних центрів, медичне забезпечення, волонтерська робота, культурно-мистецьких подій, освітній процес  – всі ці теми присутні у медіа.

 

Жінки-волотерки – практично у всіх онлайн виданнях присутня тема благодійництва. Вони збирають допомогу для фронту, опікуються освітніми програмами для молоді. Про волонтерок із Копайгорода розповідає «БарNews.City», допомогу військовим коментує Тетяна Харько, Голова благодійного фонду «Сталеві» в «Калинівка.City», про успішну організацію допомоги від учнів шкіл фронту у Жмеринці дізнаємося від заступниці директора з навчально-виховної роботи ліцею №6 Лілія Кругляк у стрічці новин «Жмеринка.City». І таких матеріалів, де жінки беруть на себе лідерську роль в тилових районах, багато в інформаційній стрічці онлайн-видань. А поруч – про біль і втрати родин. Матері, сестри, дружини і доньки залишаються без чоловіків. Співчуття від родичів, друзів та  керівництва громад. Найбільше матеріалів, які присвячені темі війни у онлайн-виданнях «Життєві обрій» та  «БарNews.City».  Всього темі війни онлайн видання присвятили в моніторинговий період 37% публікацій.

 

 

У друкованих ЗМІ 62% матеріалів стосуються війни. Майже у кожному друкованому ЗМІ, який підлягав моніторингу, можна було ознайомитися із позицією лідерки ВО «Батьківщина», парламентарки Юлії Тимошенко, яка коментувала проєкт ЗУ «Про мобілізацію» та давала свою оцінку відставці головкома Валерія Залужного. Коментують і розповідають про військових на сторінках видань місцеві жителі. Так в газеті «Ямпільські вісті»  Галина Атаман, класна керівниця загиблого Бориса Лисецького з села Буша, розповідає про Героя. На сторінках іллінецької «Трудової слави» розповідається про шляхетний вчинок Інни, матері загиблого война Олександра Кудіна, яка спрямувала виплачені їй державою кошти, на облаштування парку у селі Жорнище. Матеріали, які надихають, присутні теж. Це і одруження військового на День закоханих, і зустріч військовослужбовця, який приїхав у відпустку. Загалом тема війни на сторінках друкованих медіа у 62% публікацій.

 

ВДЗ

Загибелі наших земляків на фронті у друкованих ЗМІ відведені перші сторінки, а в онлайн – топові повідомлення. Консолідація суспільства відчутна в кожній громаді. В тилу прагнуть бути корисними і наближати перемогу як жінки, так і чоловіки відповідно до своїх соціальних ролей та можливостей: як держслужбовці, так і волонтери та пересічні громадяни.

 Які з вінницьких гіперлокальних онлайн-видань більше уваги приділяли жінкам, а які – чоловікам, і в яких тематиках

 Загалом за моніторинговий тиждень  було опрацьовано 215  матеріалів в онлайн-виданнях.

У 62 %  випадках жінки виступали експертками та в 32% – героїнями публікацій (цей показник фактично такий, як у 2022 році). 

Переважну більшість жінок (і як експерток, і як героїнь) зафіксовано в новинах видань «БарNews.City» (79% та 49%) та «Жмеринка.City»  (69% та  51%). У «RIA Козятин» (62% експерток та 42% героїнь). У стрічці «Життєвих обріїв» відсоток експерток та героїнь – незначний (24% та 19%).

 

ГЧІ

 Фемінітиви

 У трьох онлайн видань високі показники вживання фемінітивів. У «Життєвих обріях» - це 100%, «Калинівка.City» - 94%, БарNews.City  - 89%.  Більшість мускулінітивів (слів у чоловічому роді) зафіксовано RIA-Козятин – 42% та Жмеринка.City. У Жмеринка.City в моніторинговий період не було вжито жодного фемінітиву. І це вперше. На сторінках видань переважно коментують жінки-чиновниці, посади яких вжиті винятково у чоловічому роді.

 

Наприклад: «Директор Жмеринського ліцею №5 Юлія Когут, Начальник управління освіти Аліна Твердохліб, Начальник служби у справах дітей Марія Камінська, Начальник відділу соціальної підтримки пільгових категорій громадян, ВПО та осіб з інвалідністю управління соціального захисту населення та охорони здоров’я Тетяна Дода, Начальник відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України Наталя Абрамова, начальник по роботі з депутатами та громадськими організаціями Ірина Попік, державний нотаріус Людмила Бульба, держаний реєстратор відділу реєстрації управління ЦНАП Олена Рудяк., начальник Жмеринського відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області Оксана Кузевич, Заступник міського голови Ольга Боровська.» Посади б звучали більш гармонійно і природно в жіночому роді («очільниця», «керівниця») і не втратили своєї значимості та сенсу.

 

Отож, найбільш гендерночутливим у лютому є інтернет-видання БарNews.City (54%) та Калинівка. City (58%).  «Життєві обрії» та «РІА Козятин» поділяють другу сходинку із 48% та 47%.  «Жмеринка.City» - 27%.

 

ІІВ

На жаль, ми зафіксували гендерні стереотипи у виданні «Жмеринка.City». Про «рожеві носочки» про «слабку стать» розповідається в матеріалі про доброволицю із Норвегії. «Тендітна жінка, яка спілкується англійською мовою, була дуже розчулена отримати таку нагороду (нагорода «Українська берегиня») на знак вдячності від українців. А ще ми подарували їй рожеві теплі носки ручної роботи. Не можемо передати словами її сльози на обличчі та емоції. Бойовий медик подарувала нам свій шеврон, з яким була у найгарячіших точках Донецької області» - розповідає у стрічці онлайн видання Олексій Новіцький, член спілки учасників бойових дій. Зрозуміло, що це пряма мова героя публікації. Але «рожеві носочки», «тендітна жінка» - це те, що формує стереотипи стосовно жінок, що неприпустимо.

 

Друковані видання: чи дотрималися гендерного балансу?

У друкованих виданнях частка експерток і героїнь складає по 39%.

Тема війни присутня у всіх виданнях. Найбільше пише на цю тему у «Ямпільських вістях» та «Подільські зорі» - по 19 матеріалів. В них в «Ямпільських вістях» найчастіше жінки-експертки - 12 згадок героїнь - 9. У ВІДА збалансованими темами є «політика» та «економіка», де присутність жінок експерток і героїнь ближче до половини: 40% та 50% та 43% та 50% відповідно. У «Трудовій славі» баланс у коментарях між жінками та чоловіками в темі «політика» (48% та 52%). «Прибузькі новини» досягли паритету у коментарях на тему «соціальної політики». Проте згадки про жінок, як героїнь матеріалів – досить низький (15%).

 

гчз

Фемінітиви

Приємно відзначити, що у всіх фемінітиви присутні в усіх друкованих виданнях і хзній загальний показник  - 81%. Високі показники у  «ВІДА» - 86%,  «Трудова слава» та «Ямпільські вісті» 83%,  «Подільська зоря» - 79%. Дещо нижчий показник у «Прибузьких новинах» - 50%.

В деяких матеріалах на позначення однієї і тієї ж професії вживали слова як у жіночому, так і у чоловічому роді. Наприклад, у «ВІДА» про Оксану Савицьку пишуть в одному випадку як про «юристку, депутатку, волонтерку», а вже у іншому реченні вона «волонтер». Поруч із «вчителькою» вживають «класний керівник». Якщо депутатка Юлія Тимошенко і «лідерка», то Ірина Борзова – «депутат». Нагадаємо, що при написанні матеріалів і перевірки щодо вживання фемінітивів буде корисним  словник «Гендер гід», де якого завжди можна звернутися.

ІДЗ
 

За результатами лютневого моніторингу друкованих видань найвищий рівень гендерної чутливості у газеті ВІДА – 58%, «Ямпільські вісті» та «Трудова слава» - 55% та 53%. «Подільська зоря» та «Прибузькі новини» - (49% та 35% відповідно). І це досить гарний результат.

 

Щодо стереотипів, то вони є в так званій «життєвій історії» під назвою «Жінки пізньої долі» на сторінках газети «ВІДА»  авторки Ольги Чорної. Це динамічне цікаве оповідання, де весь сюжет зав’язаний на «проклятті циганки». У розмовній мові, в народі ми часто використовуємо слово "цигани". Зазвичай воно має негативну конотацію (забарвлення) - коли йдеться про крадіжки, гадання тощо. Це сформований стереотипний образ про ромів, який побутує і на рівні переказів, байок, побутових історій.

І хоч у цьому випадку вживання слова зумовлене і жанром, і стилем оповіді, проте журналіст/к/ам варто думати, який контент публікувати на своїх сторінках, а головне - для чого. У будь-якому випадку це формує стереотипне уявлення про ромів. Аби не зіпсувати сюжет та інтригу, то можна було б замінити, на приклад, на «ворожку» чи «чаклунку».

 

Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Вінниччини у лютому 2024 року склав 53%. Це – один із найвищих показників в Україні. Ознайомитися з рейтингом видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook

Експертка з моніторингу –

Голова Вінницького прес-клубу

Наталка Болховська

__________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики", який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews