ВІННИЦЬКІ ГІПЕРЛОКАЛЬНІ ЗМІ У КВІТНІ: ЩО ВІДРІЗНЯЄ «ЖІНКУ-ДЕПУТАТА» ВІД ДЕПУТАТКИ?
У першій декаді квітня 2024 року відбулася друга хвиля ґендерного моніторингу (попередня була у лютому). Ми продовжуємо досліджувати гіперлокальні медіа Вінницької області.
Аналізу підлягали публікації 5 районних друкованих та 5 районних онлайн-видань Вінницької області. Друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (колишній Іллінецький район), «ВІДА» (Могилів-Подільський район – ребрендінг газети «Краяни») та видання «Ямпільські вісті» »(Могилів-Подільський район). Серед онлайн-медіа: «БарNews.City» (колишній Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (колишній Калинівський район), «Життєві обрії» (м.Хмільник, Хмільницький) та « РІА Козятин» (колишній Козятинський район).
Більшість публікацій у друкованих виданнях стосується теми війни (77 матеріалів зі 166). Порівняно з попереднім моніторинговим періодом кількість таких матеріалів дещо зменшилася – з 62% у лютому до 46% у квітні. У редакціях різні фокуси на цю тему. Наприклад, контент «Ямпільських вістей» - це розлогі репортажі про останній шлях наших Героїв: «Білими, як наречені, у квіту мурелями, зустрічала Велика Кисниця свого Героя, що повернувся на щиті». Журналістки видання вкарбовують в історію свого населеного пункту пам'ять про кожного бійця, який загинув, залишаючи спогади рідних та близьких, однокласників та вчителів. Тема загиблих на фронті Героїв є на всіх передовицях видань.
У газеті «Подільська зоря» – найширша палітра військової тематики: від офіційних повідомлень влади, перебігу військових дій до тилового життя. Фермерка Наталя Задворна розповідає про свій досвід в аграрній сфері: про врожаї, війну та роботу. Жанна Перенюк, керівниця ансамблю "Вербиченька", разом із колегами проводять черговий збір коштів під час концертів. На сторінках газети порушується і тема внутрішньо переміщених осіб (ВПЗ). Матеріали журналістів сприяють їхній інтеграції у місцеві громади. Так видання розповідає про переселенку Юлію з Криму, яка на грантові кошти відкрила власну пекарню. Видання також фокусує увагу на адаптації ветеранів та ветеранок у життя громад. Один із таких кейсів – розповідь про незрячого сержанта Івана Шостака, який після повернення з фронту, займається керамістикою та відкрив виставку. Темі ветеранів присвячений матеріал про незрячого спортсмена Костянтина Ільніцького, який займається дзюдо і посвячує свій час реабілітації воїнів.
Темі укладання шлюбів під час війни присвячена сторінка у газеті «ВІДА», де начальниця Могилів-Подільського відділу державної реєстрації Світлана Мізірійчук надає юридичні роз’яснення. На сторінках «Прибузьких новин» юридичні роз’яснення щодо виплат за загиблими. Передовиця газети присвячена рішенню матері загиблого немирівчанина Олександра Бевза. Лариса Зозуля, мати Героя, на пам'ять про сина зробила подарунок для творчої молоді Немирова – відкрила студію звукозапису. Тим самим реалізувала мрію свого сина, який поклав життя за Україну. Про волонтерську ініціативу у Іллінцях розповідає «Трудова слава». Директор старостат Михайло Онофрійчук підтримав ініціативу волонтерів та виділив приміщення для приготування їжі військовим. Місцеві кухарки, придбавши кошти благодійників спеціальне пакувальне обладнання, продукти, виготовляють домашню їжу тривалого зберігання, яку відправляють на фронт.
Загалом у друкованих виданнях, як у квітні, так і у лютому, зберігається стала тенденція щодо цитування жінок, які коментують тему війни. У квітні – це 42%, у лютому – 39%. Героїнь у матеріалах (про кого згадують або пишуть) – 25%.
В онлайн-виданнях тема війни у моніторинговий період займає 27% контенту. Це на 10% менше, аніж у лютому. У 68 з 248 матеріалів читаємо про події на фронті та тилу, про рішення військових адміністрацій та новини воєнні. У стрічці всіх інтернет-видань присутні новини про загибель наших воїнів на фронті. Першоджерелами цих трагічних повідомлень, як правило, виступає керівництво місцевих громад.
Сайти «Жмеринка.City» та «Життєві обрії» цитують у своїй стрічці народну депутатку України Ірину Борзову, яка, як політикиня, роз’яснює позицію політичної більшості країни про те, що «шлях України до миру не легкий, та вимагає комплексного підходу». Водночас парламентарка підтримує і юних спортсменів Жмеринського району, вітаючи їх на змаганнях.
Темі культури стосується матеріал у «Калинівка.City». «Вовк. Страху нема» назва стрічки, авторками якої є Тетяна Кулаковська та Анна Мартиненко. Видання цитує Анну Мартиненко. Про юну волонтерку Олександру розповідає калинівське видання.
У кожному з онлайн-видань присутня інформація і про кримінальні дії в час війни. У РІА Козятин розповідають про затримання місцевого хакера, який за допомогою комп’ютерних програм створив фейкове «відеозвернення» одного з колишніх високопосадовців ЗСУ. «Життєві обрії» пишуть про те, що «СБУ викрила на Вінниччині ворожого агітатора, який підтримував дії окупантів і героїзував «подвиги» рашистів». Журналісти БарNews.City розповідають про рішення суду, який залишив без змін вирок Барського районного суду стосовно військового, якого за нез’явлення вчасно на службу.
Кількість жінок як експерток і героїнь публікацій у моніторинговий період в онлайн-виданнях залишається на рівні лютого – 44% та 33% відповідно. Всього за моніторинговий період видання оприлюднили 414 матеріалів, 145 з яких присвячено темі війни.
Які з вінницьких гіперлокальних онлайн-видань більше уваги приділяли жінкам, а які – чоловікам, і в яких темах
За моніторинговий період було опрацьовано 248 матеріалів в онлайн-виданнях.
У 56% випадках жінки виступали експертками та в 38% – героїнями публікацій (цей показник фактично є сталим для кількох моніторингових періодів). Фактично у всіх виданнях, окрім «Життєвих обріїв» (26%), кількість експерток більше 50%: «БарNews.City» – 58%, «Жмеринка.City» – 63%, «RIA Козятин» - 55%, «Калинівка.City» - 73%. Щодо героїнь, то показники наступні: «БарNews.City» – 43%, «Жмеринка.City» – 44%, «RIA Козятин» - 45%, «Калинівка.City» – 45%.
Переважну більшість жінок (і як експерток, і як героїнь) зафіксовано в новинах «БарNews.City» (79% та 49%) та «Жмеринка.City» (69% та 51%). У «RIA Козятин» (62% експерток та 42% героїнь). У стрічці «Життєвих обріїв» відсоток експерток та героїнь – невеликий ( 24% та 19%). У «Життєвих обріях» - 12%.
Фемінітиви
Якщо у лютневому моніторинговому періоді в «Жмеринка.City» не зафіксовно жодного фемінітиву, хоча переважно коментували матеріали чиновниці (їхні посади яких були вжиті в чоловічому роді), то у квітня ситуація покращилася. Використання фемінітивів у цьому виданні становить 37%. Варто звернути увагу, що в одному з матеріалів, де фігурують дві депутатки: парламентарка та обласна депутатка, фемінітив «депутатка» використовують лише до однієї народної обраниці - Ірини Борзової, депутатки Верховної Ради. Посада решти обраниць інших рад – це маскулінітив – «депутат». Так у зазначеному матеріалі поруч із депутаткою Іриною Борзовою цитують «депутата обласної ради Інну Цимбал».
Подібна ж ситуація у вживанні фемінітивів щодо посадовиць у «RIA-Козятин». Якщо у моніторингах 2022 року про очільницю міста Козятин Тетяну Єрмолаєву писали у жіночому роді, то у квітневій хвилі 2024 року про неї пишуть лише «міський голова Тетяна Єрмолова».
Отож в онлайн-виданнях показники вживання фемінітивів такі: у «Життєвих обріях» - це 86%, «Калинівка.City» - 100%, БарNews.City - 57% (у лютому було 89%), RIA-Козятин – 60% (у лютому - 42%) та Жмеринка.City – 37%.
Нагадаємо, що при написанні матеріалів і перевірки щодо вживання фемінітивів буде корисним словник «Гендер гід», де якого завжди можна звернутися.
Найбільш гендерно чутливим (за середнім показником жінок, чоловіків і фемінітивів) у квітні є інтернет-видання «Калинівка.City» - 61%.
Щодо тематичних публікацій. До таких моніторингова група віднесла три матеріали про змагання юних спортсменок. «РІА Козятин», «Жмеринка.City» та БарNews.City висвітлювали змагання з волейболу серед жіночих юнацьких команд. У Жмеринці та Барі свої здобути демонстрували і прихильниці черлідингу.
Також звертаємо увагу на публікації, які формують стереотипи у читацької аудиторії. Так у стрічці РІА Козятин розміщуються актуальні вакансії з працевлаштування. Всі витребуванні професії вживають у чоловічому роді.
Зрозуміло, що чоловіки можуть і оволодівають професіями візажиста, перукаря, майстра манікюру, є консультантами з питань підбору одягу та взуття. Але де місце жінок? Куди б толерантніше і коректніше було б вказувати на вакансії візажистки та візажиста, перукарки та перукаря, продачині-консультантки та продавця-консультанта, водійки та водія. Працівникам/працівницям редакцій, а особливо фахівцями та фахівчиням рекламних відділів слід звернути увагу на це, аби не формувати в авдиторії таких дискримінаційних стереотипів.
Друковані видання: чи дотрималися гендерного балансу?
У друкованих виданнях було проаналізовано 166 матеріалів, в яких цитуваня експерток складає 51% (у лютому - 39%), а героїнь – 19% (у лютому - 39 %).
Найбільше експерток у ВІДА – 67%, друга позиція за «Прибузькими новинами» - 59%, трохи менше у «Подільській зорі» - 52%. «Трудова слава» та «Ямпільські вісті» подолали 30% відсоток та мають 30% та 39% відповідно. Героїні матеріалів присутні менше. Лише у «Подільські зорі» та «Трудовій славі» це 40% та 42% відповідно. ВІДА – 29%, а от «Прибузькі новини» та «Ямпільські вісті» - 17% та 19% відповідно.
Найбільше експерток у темах «екології та довкілля». Практично у кожному друкованому видання у моніторинговий період висвітлювалися теми весняних толок/прибирання, які ініціювати переважно жінки, відповідно і коментували. Жінки коментують і у темах волонтерства. У моніторинговий період більшість цитувань жінок і у сфері бізнесу. Як героїні матеріалів жінки переважають у темах охорони здоров’я та довкілля. У темі «війна/армія» найбільше цитували і згадували жінок у «Ямпільських вістях» - 47% та 26%.
Фемінітиви
У всіх виданнях фемінітиви присутні і загальний показник - 74% (у лютому - 81%). Лідерами у вживанні фемінітивів є «ВІДА» - 90% та «Ямпільські вісті» 88%, друга сходинка за «Подільською зорею» - 78% , «Трудова слава» - 50% та «Прибузьких новинах» - 65%.
Серед маскулінітивів помітним є вживання лікарських професій у чоловічому роді. Так бачимо: «генеральний директор комунального некомерційного підприємства "Немирівська міська лікарня" Олена Верлан-Кульшенко, лікар вищої категорії Ольга Леванчук, лікар-отоларинголог Олени Іванівни Губенко, перший помічник лікаря - медсестра Юлія Дзись».
Набагато краще і природніше звучити: генеральна директорка, лікарка вищої категорії, лікарка-отоларингологія, перша помічниця лікарки.
За результатами апр. . Це досить гарний результат.
Газета «Подільська зоря» писала матеріали на гендерну тематику: «Переселенка з Криму відкрила власну пекарню на Вінниччині» та «Кермує комбайном та трактором: вінничанка займається фермерством, колекціонує часник, полуницю та фіалки». У редакції газети «Подільська зоря» ухвалили політику гендерної чутливості. Насправді важливим є не лише формалізування певних політик, але їх дотримання. Дякуємо журналістам та журналісткам видання за порушення таких важливий у найскладніший для України період тем. Підтримка та висвітлення успішних історій про ВПО – це важливий крок для їхнього інтегрування у місцеві громади. Таким же важливим є відображення ролі жінок у здавалося б чоловічих професіях. Під час війни, коли більшість чоловіків на фронті, жінки не лише підтримують важливу для країни аграрну галузь, а й мають гарні досягнення.
Згідно з результатами моніторингу, Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Вінниччини у квітні 2024 року склав 51%. Ознайомитись із загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу та сторінці у Facebook .
Експертка з моніторингу –
Голова Вінницького прес-клубу
Наталка Болховська
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
