1 травня

ВІННИЦЬКІ ГІПЕРЛОКАЛЬНІ ЗМІ: ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ ТИЛУ

Друга хвиля цьогорічного гендерного моніторингу в період з 11 по17 квітня відбувалася під час повномасштабної війни росії проти України. Не зважаючи на надзвичайно складний період для кожної галузі життєзабезпечення нашої країни, ми все ж продовжили досліджувати гіперлокальні медіа Вінниччини.

Нагадаємо, що аналізу підлягали публікації 5 районних друкованих та 5 районних онлайн-видань Вінницької області: а) друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (Іллінецький район), «ВІДА» (Могилів-Подільський район – ребрендінг газети «Краяни»), «Життєві обрії» (Хмільницький район); б) онлайн-медіа: «БарNews.City» (Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (Калинівський район), «Ладижин новини» (м.Ладижин, Тростянецький район) та «РІА Козятин» (Козятинський район).

Насамперед велика подяка журналіст/к/ам та редактор/к/ам гіперлокальних медіа за їхню проукраїнську позицію та патріотизм. Не зважаючи на економічні виклики (держказначейство в умовах воєнного стану на певний час заблокувала рахунки редакцій, що унеможливило вчасний розрахунок із друкарнями), редакції не припинили своєї роботи, продовжуючи інформувати населення про ситуацію в країні та регіоні.

Ген_5

145 із 199 матеріалів друкованих і онлайн ЗМІ були присвячені темі війни. Від загальноукраїнських новин: події на фронтів, заяви ключових політичних діячів щодо життєдіяльності країни - до локальної інформації: прийом біженців, забезпечення гуманітарних центрів, волонтерська робота, культурно-мистецькі події. Навіть «життєві історії», які більш притаманні районкам, теж присвячені воєнним подіям.

«Війна у гіперлокальних ЗМІ Вінниччини має «жіноче обличчя» - такий висновок можна зробити, аналізуючи контент медіа. Зважаючи, що область знаходиться в тилу, більшість функціоналу як в управлінні, так і у прийнятті рішень взяли на себе жінки. У 32-х матеріалах онлайн та друкованих ЗМІ жінки виступають експертками та героїнями. БарNews.City пише про представницю міської ради Ірину Походзей, яка опікується допомогою переселенцям, функцією керівниці відділу культури Людмили Гапонюкце став розподіл гуманітарної допомоги, директорка місцевого музею Наталія Гаєвська координує плетіння маскувальних сіток у своєму закладі та інші. Жмеринка.City розповідає про землячок Каріну та Віру, які брали участь у мітингу на підтримку України у Гельсінки, а Калинівка.City – про фрілансерку з Барселони Олену Черниш.

Ми побачили посилення управлінської ролі жінок в тилу на прикладі міської голови Козятина Тетяни Єрмолаєвої, про що пише РІА Козятин. Із початку війни пані Тетяна поширила практику відеозвернень до громади через соціальні мережі, які ретранслюють місцеві медіа.

Героїнями онлайн публікацій виступають вимушені переселенки із різних куточків України, які зараз перебувають у громадах.

У друкованих медіа темі «війни» присвячено 66 матеріалів. Жінки як експертки переважно присутні в новинах, пов’язаних із загальнонаціональними подіями. Так, могилів-подільська ВІДА цитує позицію генеральної прокурорки Ірини Венедиктової, а «Подільська зоря» – віце-прем’єрки Ірини Верещук щодо зверення до ООН. «Трудова слава» пише про Аліну Даниленко, яка координує пошив у Ілліянцях бронежилетів, також про волонтерок НінуМетельську, Ольгу Колесник та ГалинуКуляєву. Героїнями у друкованій пресі виступають представниці гуманітарної сфери та, на жаль, рідні та близькі загиблих героїв.

Чоловіки експерти та герої у медіа у цей трагічний для країни період – наші воїни ЗСУ та політичні діячі країни й області. На жаль, майже у кожному друкованому і онлайн медіа ми читаємо некрологи про загиблих воїнів. Водночас, присутність заяв Президента України Зеленського, міжнародних політиків, коментарі міських голів та волонтерів розміщені з метою інформування про події не у тилу, а на лінії фронту та про дії центральної влади України.

Військові кажуть, що в тилу формуються інструменти перемоги для лінії фронту. У фокусі гіперлокальних медіа сьогодні «жіноче обличчя тилу» і мужність та непохитність військових на фронті та влади, яка не здасть національних інтересів. І це запорука перемоги.

Які з вінницьких гіперлокальних онлайн-видань більше уваги приділяли жінкам, а які – чоловікам, і в яких тематиках

Загалом за моніторинговий тиждень було опрацьовано 132 матеріалів в онлайн-виданнях.
У 58% випадках (на 13% більше, ніж у лютому) жінки виступали експертками та в 36% – героїнями публікацій.

Ген_1

Переважну більшість жінок (і як експерток, і як героїнь) зафіксовано в новинах «Жмеринка.City», а найбільш збалансованими у загальному підсумку є повідомлення «Калинівка. City» (59% експерток, але 60% героїв).

Фемінітиви
Усі редакції онлайн-видань, які підлягали моніторингу, активно використовують фемінітиви. «Калинівка.City» та «Ладижин новини» - у 100%.

Більшість мускулінітивів (слів у чоловічому роді) зафіксовано в матеріалах, підготовлених за допомогою місцевих освітянок: «директор Центру культури і дозвілля Станіславчицької громади Тетяна Кабаровська, директор Браїлівського будинку творчості Алла Ланова, директор Жмеринського будинку культури Людмила Доноаге, художник Альона Лазнюк. Чимало повідомлень створені за допомогою дописувачів, які не завжди звертають увагу на вживання фемінітивів, а звикли за «штампом» чиновників вживати посади у чоловічому роді. Рекомендуємо редакторам та редакторкам видань звертати увагу дописувачівспівавторів на це.

Отож, найбільш гендерночутливим у квітні є інтернет-видання «Калинівка.City» - 66% (найвищий показник серед інших видань України). Вони на 4% покащили лютневий результат. «Ладижин новини» та «РІА Козятин» поділяють другу сходинку – 58% та 55% відповідно.

Ген_1

Щодо тематичних публікацій. Такі публікації у моніторинговий період є на двох сайтах. Жовто-блакитний мерч: як українські дизайнери надихають світ та допомагають ЗСУ – ця публікація з’явилася одразу на двох сайтах «Калинівка.City» та «Жмеринка. City». Мова йде про патріотичний дизайн одягу, який створюється дизайнерами під час війни. Цікаво, що більшість дизайнерів у світівважаються чоловіки. Хоча, можливо, це стреотип, проте у цій публікації переважно фігурують дизайнери: «Наприклад, популярний модельєр Андре Тан одним з перших почав шити для військових. У компанії митця для захисників України виготовляють теплий флісовий одяг, шиють спідню білизну, спальні мішки та плащі-намети… На тижні моди у Берліні український дизайнер з німецьким корінням Жан Гріцфельдт присвятив колекцію війні… Дизайнер Серж Смолін, засновник бренду чоловічого одягу Idol, налагодив виробництво маскувальних сіток та сам активно займається цією справою…» Це ще раз підтверджує, що наближати перемогу може кожна людина в міру своїх можливостей і вмінь.

Чи дотримуються вінницькі районні друковані медіа гендерного балансу? Хто із них більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам і в якій тематиці?

У друкованих виданнях частка експерток складає 27%, а героїнь – 36 %. Це дещо гірший результат, ніж у відповідній лютневій хвилі (40% та 45%). Втім його можна пояснити зменшенням обсягу сторінок друкованих ЗМІ, які через війну та фінансову кризу змушені були ущільнитися.

У газеті «ВІДА» експертки та героїні на рівні із чоловіками присутні у темі «війнаармія» - 33% та 14%. У «Життєвих обріях» під час війни експертки та героїні з’являються в темах «соцполітика», «війна», «надзвичайні події» та «життєві історії». Найбільше у «соцполітиці» - 50%, і ці матеріали пов’язані із гуманітарним забезпеченням людей, які біжать від війни.
«Волонтерство благодійність» (50%), «війна» (25%) - найбільше жінок як експерток та героїнь у цих темах у «Подільській зорі».

На жаль, у моніторинговий період у «Прибузьких новинах» взагалі відсутні жінки у бідь-якій тематиці. Це пов’язано із скороченням обсягу газети. Більшість матеріалів, які пов’язані із війною, носять інформативний, безособовий характер.

56% експерток та 45 % героїнь у «Трудовій славі». І більшість тем, де зустрічаються жінки – це «волонтерствоблагодійність» та «війнаармія».

Ген_6

Фемінітиви

Приємно відзначити, що фактично у всіх виданнях (окрім «Прибузьких новин» фемінітиви присутні і загальний показник - 81%. Безумовним лідерами є «Трудова слава» та «ВІДА», де рівень фемінітивів складає 100%. Друга позиція за «Подільською зорею» - 80%, третя за «Життєвими обріями» - 50%. Це найкращий результат за всі моніторингові хвилі для цих гіперлокальних друкованих ЗМІ.

Де ж «штанга» маскулінітивів? «Генеральний прокурор України Ірина Венедиктова, Марина Лезеба - міністр соціальної політики, віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук» - зрозуміло, що це із офіційних протокольних повідомлень. Втім, як вже неодноразово наголошували, що доречніше вживати «прокурорка, віце-прем’єр-міністерка, міністерка». Хоча ми бачимо, що у решті матеріалів, де є місцевий контент, журналісти цілком природньо пишуть «депутатка, очільниця, заступниця начальника і т.п.».

За результатами квітневого моніторингу найбільш гендерночутливим виданням «Трудова слава» - 66% (аналогічно з «Калинівкою.City»). І це вперше за весь моніторинговий період лідерство цього видання. Друга позиція з досить високим показником – у «ВІДА» (63%)

Індекст

Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Вінниччини у квітні 2022 року склав 53%. Це – друга позиція в Україні Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу –
Голова Вінницького прес-клубу
Наталка Болховська
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.