ВІЙНА СЛІВ
"Дезінформація є загрозою для сучасних демократичних суспільств, де доступ до правдивого інформування є визначальним компонентом соціальної стабільності - говорить Ольга Юркова, співзасновниця спільноти StopFake. - Особливої актуальності це набуває у періоди криз, як-от російськоукраїнська гібридна війна".
В рамках проєкту «Медіакордон» команда Вінницького прес-клубу провела освітню зустірч для комунанкаіцнийків, блогерів та журналістів прикордонних з Придностров'ям і Молдовою територіальних громад. Обмін досвідом представників засобів масової комунікації та людей, що відповідають за комунікацію місцевих громад, напрацювання спільних дій для просвіти місцевого населення у питаннях медіаграмотності та протидії пропаганаді є важливими завданнями нашого проєкту.
Дезінформація на прикордонних територіях є серйозною проблемою, особливо в сучасних умовах, коли інформаційна безпека стала важливим аспектом національної безпеки.
На прикордонних територіях, де часто присутня висока напруга через близькість до іншої держави, дезінформація використовується для провокацій, створення конфліктів або для впливу на політичні рішення. Оскільки в таких зонах можуть бути як місцеві жителі, так і військові підрозділи, дезінформація може негативно впливати на їхню координацію, моральний стан та здатність оперативно реагувати на реальні загрози.
Інформаційні виклики перед прикордонними територіями зазвичай пов'язані з їхньою специфічною географічною та політичною ситуацією. Основні виклики включають:
Гібридні загрози. Прикордонні території часто стають об'єктом гібридних впливів, таких як дезінформація, пропаганда та кібератаки. Це спрямовано на підрив соціальної стабільності та послаблення довіри до влади.
Проблеми з доступом до інформації. Через віддаленість і слабку інфраструктуру прикордонні регіони можуть мати обмежений доступ до якісної інформації, що підвищує ризики дезінформації.
Етнічні та культурні виклики. Прикордонні райони часто є багатонаціональними, і різні групи населення можуть сприймати інформацію по-різному. Це створює умови для маніпуляцій і загострення міжнаціональних конфліктів.
Соціальна ізоляція та відчуженість. Відсутність можливостей для участі у загальнонаціональних процесах може сприяти зростанню недовіри та формуванню окремих ідентичностей, що використовується як інструмент інформаційної війни.
Нелегальна міграція та контрабанда. Ці явища стають джерелом чуток та неправдивих повідомлень, що можуть дестабілізувати ситуацію на місцях і негативно впливати на імідж держави.
Боротьба з дезінформацією передбачає проведення інформаційних кампаній, підвищення медіаграмотності населення, створення надійних інформаційних джерел та оперативне спростування фейкових новин. Органи місцевого самоврядування та ЗМІ повинні активно співпрацювати, щоб забезпечити достовірність даних та не допустити дестабілізацію в регіоні.
Боротьба з російськими наративами на прикордонних територіях України є важливою складовою інформаційної безпеки та стратегії протидії дезінформації. Росія активно використовує пропаганду та дезінформацію, щоб вплинути на громадську думку і створити розкол у суспільстві.
Ось кілька ефективних підходів: підвищення рівня медіаграмотності, розвиток місцевих медіак, контрнаративи, цифрові платформи та соціальні медіа, підтримка громадських ініціатив, робота з діаспорою та переселенцями, моніторинг та аналітика, посилення інформаційної співпраці.
Проблематику можна підтвердити тим, що згідно з дослідженням USAID «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 р.» з початку 2023 року понад 56% українців стикалися з дезінформаційними наративами. І до 40% українців вважають певні наративи дезінформації правдивими.
Виходячи з цього звіту, можна зробити висновки про те, що система російської пропаганди розбудовувалася десятиліттями та використовує для поширення не лише контрольовані державою джерела інформації, а і широку мережу зарубіжних медіа та медійних осіб, які симпатизують російському режиму або можуть поширювати ключові повідомлення дезінформації для «збереження балансу думок» та різнобічного подання інформації.
Одним з найбільших викликів для протидії дезінформації є саме застосування соціальних мереж з використанням тролів та ботів, оскільки спростування та заперечення від офіційних джерел інформації можуть показати низьку ефективність. Натомість для ефективної протидії такому способу поширення необхідна тісна співпраця з платформами соціальних мереж для маркування та видалення такого контенту.
І - замість висновку. Проведена освітня зустріч «Медіакордон» показала, що ключовим питанням для комунікаційників та журналістів (окрім наведених) є економічна криза медіа та відсутність комунікації між територіальними громадами. Наприклад, Бабичнецька громада не спілкується з сусідніми Вендичанською та Піщанською. Хоча між собою вони мають спільні кордони з Придністров’ям та Молдовою. Відповідльність за рішення цієї проблеми має бути саме згори, бо на місцях можуть і не бачити важливості цієї проблеми. Сподіваємось, що сьогодні можна завдяки комунікаціям можна зменшити ці виклики.
Ірина ЯРОШИНСЬКА
Фото: Інститут масової інформації
Підготовлено у рамках ініціативи “Медіакордон”, яку реалізує ВОГО “Вінницький прес-клуб” у рамках проєкту “Посилення стійкості медіа в Україні”. Впроваджується Фундацією “Ірондель” (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом “Швейцарська солідарність” (Swiss Solidarity).
