Водні ресурси Вінниччини: реальний стан й перспективи управління
Через кліматичні зміни, зношені очисні споруди та недотримання водоохоронних вимог якість води у водоймах Вінниччини погіршується. Найбільше страждають малі річки, які пересихають, а рівень забруднення зростає. Про стан водного середовища, виклики у водному господарстві та шлях до покращення ситуації — у розмові з начальником відділу водних відносин та басейнової взаємодії басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг Оленою Мислицькою.
У цьому інтерв’ю ви дізнаєтеся:
- Який загальний стан річок, зокрема Південного Бугу, озер і водосховищ у Вінницькій області зараз? Чи є водойми, які перебувають у критичному стані?
- Які основні джерела забруднення води у Вінницькій області?
- Як зміна клімату впливає на водойми області? Чи спостерігаються зміни у рівні води через потепління, і які ризики це створює — посухи чи, навпаки, паводки?
- Пані Олено, розкажіть, будь ласка, про вашу роботу: чим ви займаєтеся та які саме аспекти водного середовища досліджуєте?
Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг опікується питаннями поверхневих водних ресурсів — річок, ставків, водосховищ. Ми ведемо облік цих водних об’єктів і облік їх використання відповідно до звітності 2ТП-водгосп, здійснюємо державний моніторинг вод, встановлюємо режими експлуатації водойм і контролюємо їх дотримання. Також розробляємо план управління річковим басейном Південного Бугу та беремо участь у створенні аналогічних документів для ]басейнів Дніпра та Дністра. Усі три плани вже затверджені Кабінетом Міністрів України, тож, відповідно до наших повноважень, ми також беремо участь у їх реалізації.
Особисто я та мій відділ зосереджені переважно на плані управління річковим басейном — це масштабний стратегічний документ державного планування, який є однією з умов євроінтеграції України. Упродовж останніх 2–3 років ця робота була для мене пріоритетною. Окрім цього, ми з командою розробляємо інші супровідні документи, а також опрацьовуємо матеріали дозвільного характеру — договори оренди, дозволи на спеціальне водокористування. Водночас хочу наголосити, що ми лише опрацьовуємо та надаємо свої рекомендації Центрально-західному сектору Держводагентства, який вже ухвалює остаточне рішення щодо погодження чи відмови у видачі дозволу.
- Який загальний стан річок, зокрема Південного Бугу, озер і водосховищ у Вінницькій області зараз? Чи є водойми, які перебувають у критичному стані?
На території Вінницької області протікає 460 річок, кожна з яких має довжину понад 5 км. Усі вони внесені до реєстру річок Вінницької області, що був спеціально нами розроблений. Найбільшими з них є Південний Буг та Дністер, які належать до категорії великих річок.
Однак протягом останніх десяти років в області спостерігається тенденція до маловоддя. Це особливо негативно впливає на малі річки: зменшується водність, пересихають витоки, суттєво знижується обсяг стоку. Основною причиною цих змін є кліматичні фактори. Наразі найбільш складна ситуація спостерігається в басейні річки Рось, що належить до басейну Дніпра. З метою порятунку цієї річки розроблено комплексну програму, яка затверджена Кабінетом Міністрів України та є обов’язковою до виконання. До її реалізації залучені всі територіальні громади, через які протікає річка, а також відповідні державні установи.
Щодо заходів, передбачених програмою: зокрема, йдеться про демонтаж та ліквідацію гідротехнічних споруд, які перешкоджають вільній течії води. Значну увагу приділено питанню зменшення водозабору підприємствами, розташованими в межах басейну, а також модернізації очисних споруд, якими користуються місцеві водоканали. Ці заходи детально викладені у плані управління річковим басейном, де основний акцент зроблено на реконструкцію та будівництво сучасних очисних систем.
- Які основні джерела забруднення води у Вінницькій області?
Серед основних джерел забруднення водних об’єктів області — стоки комунальних підприємств, які, згідно з усіма формами звітності та за більшістю показників, є найбільшими забруднювачами. Це становить суттєву екологічну проблему. У плані управління річковим басейном передбачені шляхи її розв’язання, зокрема — будівництво та реконструкція очисних споруд.
Основне питання полягає в якості очищення стоків. Сучасні очисні системи мають забезпечувати щонайменше триступеневу очистку: механічну, біологічну та хімічну. Наразі значна частина обладнання є застарілою та зношеною, тому потребує модернізації. Водночас фінансові можливості територіальних громад та міст часто обмежені, і не завжди є змога самостійно реалізувати ці заходи.
У плані управління передбачена можливість залучення фінансування з різних джерел — державного, місцевого бюджетів, а також коштів Європейського Союзу чи інших інвесторів — з метою підвищення якості води та ефективності очисних процесів.
-Наскільки критичною є ситуація із скиданням неочищених стоків у водойми?
Це питання є складним, оскільки серйозність наслідків забруднення водних об’єктів залежить від обсягу скинутих стічних вод, ступеня їх розбавлення та відповідальності підприємств, які здійснюють такі скиди. На сьогодні, через кліматичні зміни, спостерігається значне маловоддя, що ускладнює процес природного розбавлення стоків.
У минулі роки, за сприятливіших кліматичних умов, під час весняних повеней та водопілля, розбавлення було ефективнішим, а кількість стоків — меншою. Наразі ситуація змінилася, однак основним завданням залишається забезпечення належного очищення стічних вод перед їх потраплянням у природні водні об’єкти.
- Чи впливає сільське господарство на якість води? Якщо так, то як саме?
Так, звісно, це впливає. Змив родючого шару ґрунту та добрив із полів погіршує якісний стан води й призводить до замулення річок. Наприклад, пестициди та мінеральні добрива потрапляють у водойми саме через порушення водоохоронних вимог і розорювання прибережних захисних смуг. Якби ці норми дотримувалися, захисна смуга могла б затримувати значну частину забруднень, запобігаючи їх потраплянню у воду.
- Чи є проблеми з якістю питної води у містах та селах регіону? Якщо так, то які саме?
Якість питної води, що постачається з поверхневих джерел, дійсно потребує покращення. Водночас, згідно з результатами державного моніторингу, якість поверхневих вод басейну річки Південний Буг за фізико-хімічними показниками загалом відповідає встановленим гранично допустимим концентраціям. У певні періоди можуть фіксуватися окремі перевищення за окремими показниками, проте в середньому якість води залишається в межах норми.
- Як зміна клімату впливає на водойми області? Чи спостерігаються зміни у рівні води через потепління, і які ризики це створює — посухи чи, навпаки, паводки?
Зміни клімату та глобальне потепління безумовно впливають як на водність річок, так і на якість води. Раніше гідрологічний режим річок, до якого ми звикли, включав весняне водопілля, яке сприяло очищенню русла річок і дозволяло наповнити ставки та водосховища на літній період. За даними спостережень, у літній період припадає до 45% річного стоку. Наприклад, цієї безсніжної зими ми фактично не спостерігали весняного водопілля. Через це багато ставків залишилися ненаповненими, а річки поступово замулюються.
Щоб уникнути пересихання, ми встановлюємо режими роботи водних об’єктів. У таких режимах передбачена черговість скидання води між ставками: якщо нижній спорожнюється, верхній компенсує нестачу, наповнюючи його.
Автор: Анна Сушинська
