2 березня

За рівнем гендерної чутливості вінницькі медіа – другі по Україні. Дані лютневого моніторингу

За рівнем гендерної чутливості вінницькі медіа – другі по Україні. Дані лютневого моніторингу

У період 11-17 лютого відбувся гендерний моніторинг 5-ти районних друкованих видань та 5-ти районних он-лайн видань Вінницької області. Такий моніторинг проводиться з метою виявлення рівня гендерного балансу в журналістських матеріалах гіперлокальних медіа, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів на позначення посади / професії / виду діяльності жінок. У Вінницькій області аналізу підлягали такі видання: а) друковані – «Прибузькі новини» (Немирівський район), «Подільська зоря» (Вінницький район), «Трудова слава» (Іллінецький район), «Краяни» (Могилів-Подільський район), «Життєві обрії» (Хмільницький район); б) онлайн-медіа: «БарNews.City» (Барський район), «Жмеринка.City» (Жмеринський район), «Калинівка.City» (Калинівський район), «Ладижин новини» (м.Ладижин, Тростянецький район) та «РІА Козятин» (Козятинський район).

 

Гендерний моніторинг гіперлокальних медіа проведено вперше.

 

Згідно дослідження, баланс щодо залучення жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку запитують) і героїнь/героїв журналістських матеріалів склав 42% жінок і 58% чоловіків. Загальний рівень вживання фемінітивів, такий показник склав 56%. Також під час моніторингу експерти відстежували наявність стереотипного та сексистського контенту і публікацій на гендерну тематику.

 

Хто ж з вінницьких районних онлайн-видань більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам, і в яких тематиках вони найчастіше виступали експертками?

 

На відміну від обласних медіа, районні приділяють більше уваги локальним подіям, а це переважно місцева політики, медична тематика та соціальна, освітня та спортивна теми.

 

В онлайн-публікаціях жінки у 38 % виступали експертками та в 42 % – героїнями публікацій. Тобто, кількість чоловіків у різних тематиках переважає вдвічі.

 

Найвищий відсоток жінок у матеріалах на теми екології/довкілля (40% експерток і 50% героїнь) і розваг/дозвілля (61% експерток і 68% героїнь). Високий показник експерток у матеріалах про діяльність органів місцевої влади/політику, освіту/науку, соціальну політику (по 38%). На жаль, жінки як експертки відсутні у матеріалах про економіку/бізнес і війну/армію.

 

В матеріалах інтернет-ресурсу «Жмеринка.City» зафіксовано баланс експерток і експертів  –55% і 45% відповідно, а також порівну героїнь і героїв. Значна кількість експерток і героїнь – у новинах видання «Калинівка.City» (37% і 39% відповідно), найменше експерток – у «БарNews.City» (11%), і це – одна жінка у матеріалі на тему дозвілля. Загалом у тих виданнях, де присутні авторські матеріали, не копіпасти, відповідно, і показники вищі.

 

Фемінітиви.

Загалом в онлайн-виданнях назви професій, посад, зайнятості жінок у жіночому роді (фемінітиви) вживані у 51% випадків.  Це – досить високий показник для сайтів. Проте, найнижчий показник у «Жмеринка.City»: фемінітивів тут – лише 13% публікацій присутні фемінітиви, решта – маскулінітиви. Вони переважно стосуються жінок-чиновниць. Наприклад: «заступник міського голови Ольга Боровська, начальник відділу (молоді і спорту) Ірина Добжанська, заступник начальника управління ЖКГ Олена Козюбердіна, начальник юридичного відділу Оксана Свистун, головний спеціаліст відділу звернення громадян Ліна Кондратюк, головний спеціаліст управління освіти Людмила Щурик, заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Людмила Серафенюк, керівник Оксана Пополавська, головний спеціаліст управління регіонального розвитку та взаємодії з місцевими органами влади Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Катерина Макаренко, завідувач Центру комунікації, зовнішніх зв'язків та залучення грантових ресурсів ВОАОМС Ольга Олійник, начальник управління житлово-комунального господарства Олена Куленко, начальник управління освіти Аліна Твердохліб». Журналіст/к/ам видання варто звернути на це увагу і поступово вживати фемінітиви.

Водночас назви посад/професій/діяльності жінок у чоловічому роді зовсім відсутні у виданні «Калинівка.City». Це ставить доволі високу планку перед виданням – утримати таку позицію. А для інших – брати приклад.

У «РІА Козятин» вживання фемінітивів та маскулітивів – 50% на 50%, наприклад: «культмасовий працівник міського терцентру Лариса Казмірчук, Лілія Макаревич - директор музею історії міста, Світлана – залізничник» – «ударниця праці», «підприємиця», «заступниця начальника». У чоловічому роді пишуть про представниць органів місцевого самоврядування і на сайті «Ладижин новини»: «Антоніна Мороз (с. Маньківка, депутат Михайлівської сільської ради), Людмила Вдовиченко (с.Оляниця, депутат Тростянецької районної ради), Людмила Головашич (депутат обласної ради)».

У вживанні фемінитивів і маскулітивів у матералах локальних онлайн-медіа поміьна така ж тенденція, як і в обласних: коли матеріал грунтується на офіційних повідомленнях органів місцевого самоврядування, то, зазвичай, посади жінок вживаються у чоловічому роді. Коли ж це є авторські матеріали, то журналіст/к/и більш уважні і вживають фемінітиви.

 

Загалом за трьома показниками (кількість експерток, героїнь і фемінітивів) найбільш гендерночутливим є видання «Калинівка.City» (58,7%). Друга позиція – у сайту «Ладижин новини»

Щодо поширення стереотипів, то варто зупинитися на публікаціях сайтів «Калинівка.City» (https://kalynivka.city/read/promo/65260/hochesh-stati-modellyu-modelne-agentstvo-models-chekae-same-natebe) та «РІА Козятин» (https://kazatin.com/Podii/vidbudetsya-kasting-mis-starshoklasnitsya-kozyatina--2020-11033466.html). В обох випадках ідеться про кастинги до участі у конкурсах краси та у модельне агентство. Зрозуміло, що це модно і є певний попит на подібні конкурси. Але хочеться звернути увагу, що саме за допомогою ЗМІ формується стереотип того, що жінка має вигравати зовнішністю, а не розумом та вчинками. Наприклад, в оголошенні на сайті «Калинівка.City» зазначено: «Якщотобі від 12 до 20 років. Твійзріст 170 і вище. Тоді ти просто не можеш пропустити цей кастинг!» Безперечно, такий текст було надано замовником, але (!): у дівчат підліткового віку (12+) одразу ж може сформуватися комплекс щодо зовнішності (я не красива, нічого не варта, нижча за 170, життя закінчилося і т.п), так і стереотипне сприйняття ідеального вигляду жінки, що призводить до того ж таки комплексу неповноцінності. Тому експертки радять уникати подібних оголошень, які сприяють формуванню стереотипів як ужінок/дівчат, так і у чоловіків/хлопців.

Щодо публікацій на гендерну тематику, то на сайті «Жмеринка.City» опубліковано матеріал «Як діяти при домашньому насильстві: у Жмеринці провели навчальний семінар», а на «РІА Козятин» - інформацію про «гарячу лінію» для звернень із приводу домашнього насильства. Ці публікації є просвітницькими, адже від домашнього насильства в Україні страждає більш як 1,8 мільйона жінок (дані опитування Програми розвитку ООН (ПР ООН)).

Чи дотримуються вінницькі районні друковані медіа гендерного балансу? Хто із них більше уваги приділяв жінкам, а хто чоловікам і в якій тематиці?

 

Майже в усіх друкованих виданнях жінки виступають експертками в медицині (окрім газети «Життєві обрії»). Згадування становлять 50% від всіх. Швидше всього, це пов’язано із гострою соціальною ситуацією в сільській місцевості в зв’язку із проведенням другого етапу медичної реформи.

Майже у 100% випадків експертки присутні в матеріалах про освіту/науку, культуру, війну/армію, а чоловіки – в політичній, економічній тематиках та питаннях соуполітики/соцзахисту, правопорушень, екології.

У 80% жінки є героїнями матеріалів на тему медицини/охорони здоров’я, 68% - освіти і науки, 53% - культури/релігії. 73% героїнь у категорії «Інше» - це героїні місцевих  життєвих історій або «лав-сторі». Такі оповідки присутні майже в кожному виданні.

 

Найменша присутність експерток – у газетах «Трудова слава» (лише в одній публікації) та в «Прибузьких новинах». Найбільше – в газеті «Життєві обрії» (55%). В цьому ж виданні, а також у «Краянах», «Прибузьких новинах» - високий показник героїнь.

Фемінітиви

У друкованих виданнях слів на позначення професій, діяльності жінок, вжитих у жіночому роді на 10% більше, ніж у інтернет-виданнях (61%). Маскулітиви з’являються переважно в матеріалах, пов’язаних із політикою та бізнесом. У90% фемінітиви вживають журналіст/к/и «Краян». У газеті «Трудова слава» вони взагалі відсутні. Найбільше маскулітивів у «Подільській зорі». Наприклад: «шкільний бібліотекар Катерина Данилівна Фальківська, Людмила Гурбан, координатор прес-центру, Анастасія Горденкова - заступник директора з НВР».У чоловічому роді звертаються і у «Прибузьких новинах»: «(Аліна) вона філолог, перекладач французької та англійської мов і літератур, медпрацівник на пенсії Зоя Федорівна Дячко». Хоча цілком логічно вживати «філологиня», «перекладачка», «мед працівниця». 

 

Щодо стереотипного контенту, то у моніторинговий період він був відсутній. Лише у газеті «Життєві обрії» на сторінці 8 кулінарна публікація ілюстрована жінкою-кухаркою, яка тримає каструлю. Подібна візуалізація публікацій формує стереотипне сприйняття «місце жінки на кухні». Слід більш уваги приділяти візуалізації публікацій.

 

З огляду на отримані дані газета «Краяни» є найбільш гендерночутливим друкованим «ЗМІ» (65,7%). На другій позиції – «Життєві обрії» (60%). Найнижчий показник – 17,7% - у «Трудової слави».

 

Згідно із даними моніторингу Індекс гендерної чутливості вінницьких гіперлокальних медіа складає 47%. Це – друге місце серед друкованих та інтернет-видань 24 областей України. Детальніше ознайомитися з результатами моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу.

4

1

2

3

5

6

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews