9 липня

Заповідники чи атомні станції: хто кого?

Атомна енергетика є однією з відносно дешевих і низьковуглецевих, через що багато країн не планують відмовлятися від неї. Все ще набагато ефективніша за більшість «зелених» джерел, вона, тим не менше, й набагато небезпечніша в разі аварій.

Перевагою атомних станцій є те, що необхідна для забезпечення певного регіону кількість реакторів займає (й вилучає з використання іншими галузями економіки) набагато менші площі землі, ніж, скажімо, сонячні електростанції та вітряки. Але тут є свої підводні камені, а точніше, питання потреби в охолодженні за допомогою води.

Деякі моделі атомних станцій менш залежні від наявності водойми поруч, завдяки ефективності їх охолоджуючих веж, але більшість із самого початку будують поруч природних водойм, переважно річок. Очевидним побічним ефектом стає псування потенційних або вже функціонуючих туристичних об’єктів. У тій чи іншій мірі це впливає на рибне господарство й іригацію місцевих сільськогосподарських угідь. Екологи скажуть, що важливішим є вплив на стан заповідників, які також часто розташовані навколо водойм.

Прикладом такої загрози є конфлікт, який виник між місцевою громадою й підприємцями, які планують будівництво третьої черги атомної станції Sizewell С у графстві Саффолк, Великобританія [1]. Це передбачає вирубку лісових масивів, які населені великою кількістю видів тварин. Компанія обіцяє посадити дерева в іншому місці, але тут необхідно продумати збереження мережі міграції для фауни в цьому районі, й невідомо, чи вдасться знайти справжній компроміс.

Цікаво, що дослідження впливу на дику природу вже існуючих блоків Sizewell А і Sizewell В [2] показало, що вони скоріше позитивно впливають на дику природу. Звичайно, це не говорить про користь від викидів, які іноді супроводжують роботу таких підприємств, а є результатом обмежень, які накладаються на сільське господарство й інші виробництва, які шкодять дикій природі ще більше за АЕС. Навколо атомної станції Коберг у Африці також стратегічно розвивають заповідну територію, яка одночасно стає об’єктом екологічного значення й додатковим джерелом робочих місць [3].

Останніми роками й Чорнобильську зону стало модно називати «найбільшим заповідником Європи» [4]. Як і у випадку з Sizewell, це показує, що дику природу пригнічує, як правило, комплекс антропогенних чинників, які самому населенню здаються незначними, й які несуттєво пригнічують самих людей.

Навколо Фукусіми заповідника нема. Там важливіший вплив поставарійної АЕС на біорізноманіття океану, в який керівництво підприємства прагне скидати забруднену воду. Місцеві жителі похилого віку потихеньку повертаються на покинуті після руйнування станції місця [5]. На державному рівні від ядерної енергетики не відмовились. Хоча громада навколо Фукусіми бачить майбутнє за зеленими джерелами енергії, зайвих територій у Японії нема.

Не планує в найближчому майбутньому відмовлятись від мирного атому й Україна. Чорнобильську зону використовують у якості туристичного об’єкту, інші станції ремонтують, застарілим блокам регулярно подовжують життя. Питання впливу на дику природу складне. Прикладом може бути Южно-Українська АЕС, яка для ефективного охолодження реакторів та балансування потужностей виробленої електроенергії затоплює ландшафтний та історичний заповідник Бузький Гард, який входить до Смарагдової мережі.

Місцеві екоактивісти збирають підписи під зверненням до Києва про зупинку цих робіт, але в мовах невизначеності з газовими поставками з Росії центральна влада не поспішає дослухатися до них [6, 7]. Миколаївська область має значний ресурс для розвитку сонячної й вітрової енергетики, проте наразі нема гарантій, що вони повністю компенсують потужності ЮУАЕС.

Іронія в тому, що в майбутньому, коли Южно-Українську атомну станцію за технічними характеристиками визнають застарілою й закриють, з великою вірогідністю ці місця заселять представники флори й фауни, яким буде комфортно через відсутність інших перешкод. І ще з більшою вірогідністю місцева влада організує тут екзотичний туристичний маршрут.

 

Використані джерела:

  1. https://www.bbc.com/news/uk-england-suffolk-50940974.
  2. https://www.sustainability-times.com/expert/exploring-the-nature-around-nuclear-power-plants/.
  3. https://www.eskom.co.za/Whatweredoing/ElectricityGeneration/KoebergNuclearPowerStation/Pages/Nature_Reserves.aspx.
  4. https://www.euronews.com/green/2021/05/07/chernobyl-why-the-nuclear-disaster-was-an-environmental-success.
  5. https://birdinflight.com/ru/reportaj/20170124-fukusima.html.
  6. https://www.sunpp.mk.ua/ru/energocomplex/tashlyk_storage_plant.
  7. https://necu.org.ua/kampaniyi/gard/.     

 Автор Боженко

***Конкурсний матеріал у рамках проєкту ВОГО «Вінницький пресклуб» «Медіашкола для журналістів з питань ВДЕ (відновлюваних джерел енергії)" за підтримки USAID Проєкт енергетичної безпеки ***